Відомо, що соняшники повертаються у бік сонця. Але, що ж відбувається у похмурі та дощові дні, коли сонце повністю закрите хмарами? Вони повертаються один до одного, щоби поділитися своєю енергією.
Природа приголомшлива!
Уявіть, якби ми застосовували це у нашому житті. Найуразливіші люди іноді впадають у депресію. Як щодо того, щоб наслідувати приклад соняшників? Вони підтримують одне одного та наділяють силою.
Природа нас багато чому вчить!
Автор невідомий
Один старий чоловік переїхав жити до свого сина, невістки і чотирирічного внука. Його руки тремтіли, очі погано бачили, а хода була вкрай незграбною. Сім’я їла разом за одним столом, але старі, тремтячі дідусеві руки і слабкий зір ускладнювали цей процес. Горошини сипалися з ложки на підлогу, а коли він затискав в руках стакан, – молоко завжди проливалося на скатертину. Син і невістка стали все більше дратуватися через це. – Ми повинні щось зробити, – сказав син. – Мені набридло слухати, як він шумно їсть, витирати пролите молоко та прибирати розсипану їжу з підлоги. Потрібно з цим щось робити. Чоловік і дружина вирішили поставити окремий маленький столик в кутку кімнати. Там дідусь став їсти на самоті, в той час як інші члени сім’ї насолоджувалися обідом за спільним столом. Після того, як дідусь двічі розбивав тарілки, йому стали подавати їжу в дерев’яній мисці. Коли хтось із родини мигцем поглядав на дідуся, іноді у нього були сльози в очах, тому що він був зовсім один. З тих пір єдиними словами, які він чув на свою адресу, були колючі зауваження, коли він кидав виделку або розсипав їжу. Чотирирічний хлопчик спостерігав за всім мовчки. Одного вечора, перед вечерею, батько помітив його граючим з дерев’яною тріскою на підлозі. Він лагідно запитав малюка: – Чим ти займаєшся? Так само довірливо хлопчик відповів: – Я роблю маленькі тарілочки для тебе і мами, з яких ви будете їсти, коли я виросту. Хлопчик посміхнувся і продовжив працювати. Ці слова так приголомшили батьків, що вони втратили дар мови. Потім їхні очі наповнилися сльозами. І хоча жодного слова не було сказано, обидва знали, що треба зробити. Того вечора чоловік підійшов до дідуся, взяв за руку і ніжно провів його назад до сімейного столу. Всі наступні дні він їв разом з сім’єю. І чомусь ні чоловік, ні дружина більше не турбувалися, коли падала виделка, розливалося молоко чи забруднювалася скатертина. Джерело
Люди дуже бояться втрат і розставань, так і паузи з невизначеністю найчастіше наводять на нас панічний жах. «А раптом у моєму житті більше ніколи і нічого не буде?». Буде, буде. Ще й як буде — це вже точно, а щоб було краще, ніж просто «якось», потрібно потрудитися. Кажуть, що всі уроки краще всього проходити на відстані. В ідеальному випадку, звичайно ж, до відносин потрібно готуватися до відносин, як, втім, і всіх інших важливих етапів і подій нашого життя, але це вже кому як пощастить, хто знає, що нам там за доля належить. У когось виходить придбати необхідні знання до доленосної зустрічі, а іншим доводиться вогнем, водою та мідними трубами щастя своє у житті відвойовувати, не так все це важливо насправді. Хочу звернути вашу увагу, що іноді краще встати на паузу і приділити увагу недовченим урокам окремо, замість того, щоб спільно зруйнувати те, що і так ще не зміцніло. Не треба боятися розставань! Все, що ваше, обов’язково повернеться. Тиждень, місяць, рік — не має значення. Все ваше обов’язково повернеться, точніше, воно толком і піти нікуди не зможе. Начебто вирішили, що все, кінець, а життя постійно зіштовхує і зіштовхує вас на шляху. Але близько один до одного підійти не дає, бо кожному з вас потрібно час, щоб дозріти. Дозріти один для одного або для інших партнерів — ніхто не знає, чим зрештою закінчиться ваша пауза. Часом крапки перетворюються на коми, а іноді повисають у повітрі неоднозначною трикрапкою… Ми дуже боїмося розставань, але ще сильніше ми боїмося зближень. І ось тут спробуй вибрати з двох лих менше. Крок назустріч — руйнуються особисті кордони, розчиняється его, де ти, де він — та хто б знав, страшно. Два кроки… тому набагато безпечніше, ось так і танцюємо — крок вперед, два назад. Підійти близько і відштовхнутися, більше всього на світі бажати бути поруч, але так і не зважитися зробити крок в невідоме. Щоб підпустити близько іншого, необхідно вчитися пізнавати самого себе. У кожному з нас є і світло, і тінь. Навчитися приймати свою тінь, навчитися любити того, хто всередині, навчитись бути вдячним тому, що вже є в кожному з нас. Часто ми кидаємося завойовувати іншу людину, толком ще навіть і не пізнавши себе. Навіщо кидатися? Навіщо завойовувати? Заглиблюйтесь, вивчайте те, що є всередині кожного з нас, прийде весна, і розцвітуть квіти. Люди не зустрічаються випадково, кожна зустріч має якийсь сенс, тільки от що за сенс — не завжди вдається розгадати, принаймні, не відразу. Велике бачиться на відстані. Чим більш глибокий і тонкий світ ви відкриваєте всередині себе, тим більш стійким (але не бездушним) стаєте до змін зовнішнього середовища. Якщо всередині світить сонце, то є різниця, яка погода за вікном? Пам’ятаєте, який напис на перстні царя Соломона? «Все минає, і це теж мине!». Паузи одного разу закінчуються, розставання знову змінюються зустрічами, якими зустрічами — час покаже, а поки, кожному з нас є, чим зайнятися. Розвивайтеся, розквітайте, розкривайте закладений у вас потенціал, вчіться дарувати тепло й турботу своїм близьким, а любов одного разу прийде сама, обов’язково прийде! Діна Річардс Джерело
У 40 років Франц Кафка (1883-1924), який ніколи не був одружений і не мав дітей, гуляв по парку в Берліні і зустрів дівчинку, яка плакала, тому що втратила улюблену ляльку. Вони з Кафкою безуспішно шукали ляльку. Кафка сказав їй чекати його там на наступний день і вони повернуться шукати ляльку. Вони шукали на наступний день, але не знайшли, і тоді Кафка подарував дівчині записку «написану» лялькою, в якій говориться: «Будь ласка, не плач. Я вирушила в подорож подивитися світ. Напишу про свої пригоди ». Так почалася історія, яка тривала до кінця життя Кафки. Кафка під час зустрічей читав записки ляльки, де описувалися пригоди «Кукліна балаканіна». Нарешті Кафка повернув втрачену до Берліна ляльку (яку просто купив раніше). «Це зовсім не схоже на мою ляльку», – сказала дівчинка. Кафка вручив їй ще один лист, в якому лялька написала: «Подорожі змінили мене». Маленька дівчинка обняла нову ляльку і щаслива принесла її додому. Через рік Кафка помер. Через багато років доросла дівчинка знайшла всередині ляльки лист. У крихітному листі, підписаному Кафкою, було написано: «Все, що ти любиш, швидше за все загубиться, але врешті-решт любов повернеться іншим способом». © Джерело
Вдячність – це найздоровіша й найкорисніша серед усіх емоцій. Чим сильніше ми зосереджуємося на її щоденному вияві, тим більше шансів, що з’явиться ще більше речей, за які ми будемо вдячні… 1. Поточний момент – це єдиний момент, який у нас є. Це єдине, що має зараз значення. То чому ж не бути за нього вдячними? Ми живі. Ми дихаємо. Сонце світить. Пташки співають. У нашому будинку пахне печивом. Наша ліжко тепле й затишне. В кімнату залетів метелик. Все це відбувається просто зараз. І лише від нас залежить, чи отримаємо ми задоволення від цієї миті чи просто дозволимо їй вислизнути… 2. У нас є більш ніж достатньо. Якщо ми живі, у нас є дах над головою, їжа на столі й нас оточують добрі, люблячі та дбайливі люди, то ми багатші, ніж більшість людей в світі. У нас є більше, ніж потрібно. У нас є все. 3. Чим більше вдячності ми виявляємо, тим більше позитиву притягуємо у своє життя. Спробуйте, будьте вдячними, починаючи з цього дня. Адже людина притягує до себе те, що відображає. Згадайте про все, що у вас є. Згадайте про все, через що пройшли. Всі ці речі й досвід зробили вас тими, ким ви є сьогодні. 4. Вдячність дає нам силу прощати. Вона підсилює емпатію й звільняє від накопиченої агресії. Будь-який досвід, отриманий нами під час подорожі життям (хороший чи поганий), це всього лише урок, який слід засвоїти, щоб продовжувати рухатися далі. І ми завжди повинні бути за нього вдячними. Пам’ятайте, в зоні комфорту розвиток неможливий. 5. Вдячність відкриває двері для нових відносин. Це не вища математика. Подяка робить нас щасливішими, добрішими, позитивнішими, вчить цінувати інших людей та речі, які присутні в нашому житті. Таким чином, вона робить відносини міцнішими й кращими, допомагаючи залучати в життя нових та позитивних людей. Що вдячнішими й позитивнішими ми будемо, то більше світла буде в нашому житті. 6. Вдячність робить сон міцнішим. У прямому й переносному сенсі. Вона не лише знімає біль, стрес й покращує якість сну, а й заспокоює розум. Щоденний вияв вдячності сприяє встановленню внутрішньої гармонії. Наші думки стають спокійнішими, ми звільняємося від очікувань й просто насолоджуємося життям таким, яке воно є. 7. Вдячність за будь-який життєвий досвід – це ключ до щастя. А як інакше? Бути вдячними означає перепрограмувати свій мозок й налаштувати розум на те, щоб помічати позитивні миті щоденного життя. Це означає бачити добро в будь-якій ситуації, обираючи надію замість відчаю. Це означає направляти свою енергію й притягувати до себе те, чого нам хочеться найсильніше. Тому будьте вдячними. Що б не трапилося, будьте вдячними за отриманий досвід. Адже на все є своя причина, а значить, це саме те, що ви готові отримати в цей конкретний момент. Джерело
У поведінці кожного з нас іноді проскакують такі риси, які відштовхують від нас людей. Це може бути випадок одиничний, а може – й ні. Тут нема чого соромитися. Так закладено в нашій природі. Однак, усвідомивши, що вам властива та чи інша не найприємніша риса характеру, ви вже зробите величезний крок на шляху до того, щоб від неї позбутися. У більшості випадків люди навіть не усвідомлюють, що своєю поведінкою вони відштовхують інших людей. Цьому є кілька логічних пояснень. Отже, 4 риси характеру, які відштовхують від нас людей (і як від них позбутися). 1. Егоїзм.Поза всяким сумнівом, якби в нашому світі було трішки більше уважних і чуйних людей, наш світ став би набагато кращим. Якщо людина здатна хоч іноді проявляти таку рису, як самовідданість, це, безумовно, допомагає їй зберегти хороші відносини з важливими в житті людьми. Всі ми по природі своїй є істотами з добре розвиненою інтуїцією. Саме вона дозволяє нам безпомилково визначати, коли людина робить для нас щось з метою отримати щось натомість. Навіть якщо хтось не показує, що все розуміє, це зовсім не означає, що можна використовувати людину в своїх корисливих цілях. Рішення: Вам необхідно навчитися просто жити і процвітати разом з тими, хто вас оточує. Це вміння передбачає, що ви повинні бути здатні віддавати щось, не чекаючи нічого взамін. Як би дивно це не звучало, але коли ви віддаєте щось, не чекаючи нічого взамін, то з часом отримуєте набагато більше, ніж можете собі уявити. Власне, якщо ви хочете, щоб ваше життя було кращим, робіть вчинки, не чекаючи нічого взамін. 2. Самовдоволення.Про яку б ситуацію не йшлося, щоразу, коли людина веде себе самовдоволено, така поведінка відштовхує оточуючих. Нікому не подобається постійно слухати історії про «великі досягнення». Нікому не подобається спілкуватися з людиною, яка в рамках бесіди тільки і робить, що намагається підняти себе. Звичайно, немає нічого поганого в тому, щоб розповісти про якісь речі, яких вам вдалося досягнути. Однак, робити це слід невимушено. Розмова не повинна спеціально будуватися навколо цієї теми. Рішення: Постарайтеся якомога частіше дозволяти вашим близьким людям розповідати про себе та свої досягнення. Завжди добре «піти в тінь» на якийсь час. Крім того, щоб зберігати з людьми добрі стосунки, привчіть себе час від часу аналізувати свої вчинки по відношенню до оточуючих людей. Припиніть думати тільки про себе і постарайтеся навчитися спілкуватися з людьми по-іншому. Радійте їхнім успіхам і намагайтеся зрозуміти, що саме їх турбує, чого вони потребують. 3. Надмірна переконаність у своїй правоті.Іноді ми завищуємо свою самооцінку і занадто самовпевнені в переконаннях щодо того, що правильно, а що ні. Іноді ми настільки віримо в сою правоту, що це вже переходить будь-які межі пристойності. Все це призводить до того, що людина починає дивитися на всіх зверхньо і засуджувати рішення інших людей, навіть не вникаючи в суть ситуацій. Так жити не можна. Діючи за такими принципами, людина ніколи не зможе завоювати повагу оточуючих. Рішення: Для того, щоб позбутися від подібної риси характеру, необхідно усвідомити, що у кожного є своє власне бачення життя. Кожна людина живе так, як вважає за потрібне і це цілком природно. Ми всі унікальні. Проте, в нас усіх є і хороше, і погане. Поважайте і цінуйте оточуючих так само, як ви поважаєте і цінуєте себе. 4. Звичка постійно скаржитися.Щасливі і успішні люди не скаржаться. Однак зустрічаються і такі люди, які обов’язково знайдуть, на що поскаржитися … навіть якщо всі інші навколо них щасливі! Рішення: В житті кожного з нас щось трапляється. Правда полягає в тому, що нам, так чи інакше, доведеться з цим жити і розбиратися. Хочемо ми цього чи ні. Замість того, щоб постійно скаржитися (що абсолютно безглуздо), просто сфокусуйтеся на пошуку вирішення проблеми. Джерело
Далай-лама говорив, що ми завжди повинні творити добро, коли є можливість (а можливість є завжди). Немає нічого поганого в тому, щоб виявляти добро до оточуючих. Це дозволяє нам спати з чистою совістю. Але якщо ви дозволяєте іншим використовувати вас, варто переглянути своє ставлення. Ось 8 порад, як не дозволяти іншим витирати об вас ноги: 1. Цінуйте себе більше. Це найголовніший пункт. Якщо ви недооцінюєте себе, то будете покірно приймати все, що з вами відбувається. Не плутайте таку смиренність з терпінням або вірністю. Любіть людей, але завжди будьте готові відмовитися від тих, хто не гідний вашого часу, ваших сил і вашої уваги. 2. Не порівнюйте себе з іншими. Постійне порівняння себе з іншими знижує вашу самооцінку. Це як хвороба, через яку ви відчуваєте себе ненормально. Відомо, що з боку завжди здається, ніби добре там, де нас немає. Будьте вдячні за те, що у вас є, пишаєтеся своїми досягненнями, якими б незначними вони вам не здавалися. 3. Розберіться зі своїми бажаннями. Які у вас цінності? Чого ви чекаєте від партнера? Сформулюйте свої бажання якомога конкретніше – чим чіткіше, тим краще. Інакше ви ніколи не зможете зрозуміти, що до чого. Знаючи свої бажання, ви зможете завжди зробити правильний вибір, що дуже допоможе вам у майбутньому. 4. Навчіться говорити «ні». Іноді доводиться наполягати на своєму, не намагаючись догодити всім і кожному. Наприклад, не станеться нічого страшного, якщо ви сьогодні не підете на роботу. Вам немає чого змушувати себе допомагати іншим, якщо ви не можете собі цього дозволити. Якщо щось приносить вам незручності, не соромтеся говорити «ні» – потім ви самі скажете собі спасибі. 5. Ніколи не погоджуйтеся на менше. Не важливо, чи йде мова про стосунки або про кар’єру: ніколи не погоджуйтеся на менше, ніж ви гідні. Ви заслуговуєте поваги і щастя. Не піддавайтеся своїм страхам. Краще втратити нікчемний шанс, ніж потім страждати. Вибирайте тільки те, що підходить вам, а не комусь іншому. 6. Будьте егоїстами. Час від часу корисно ставити себе на перше місце і займатися улюбленою справою: слухати улюблену музику, читати книги, подорожувати… Ви не можете все життя піклуватися про інших. Ваші потреби не менш важливі. 7. Не хвилюйтеся, що подумають про вас інші. Ваше щастя важливіше, ніж думки оточуючих людей. Будьте чесні перед собою. Вам не потрібно чиєсь схвалення, щоб стати тим, ким ви хочете стати. І не має значення, чи подобається іншим ваша точка зору. Вони не мають права змінювати ваші цілі, потреби і бажання. 8. Говоріть про свої почуття. Не приховуйте своїх почуттів. Якщо ви не справляєтеся з робочим навантаженням, скажіть про це начальству. Якщо подруга вас чимось засмутила, скажіть їй про це. Закупорюючи свої почуття всередині, ви тільки наносите собі шкоду. Не бійтеся висловлювати свою думку. Наостанок – цитата: Людина не повинна нікого ні в чому переконувати, якщо вона сама в це вірить. Їй не потрібно чуже схвалення, щоб бути задоволеною собою. Якщо вона сама прийме себе, то її прийме весь світ. (Лао-цзи) Джерело
Якщо хтось каже, що вас любить, дуже любить! – пам’ятайте, що є два види любові. Абсолютно різні види. Обидва щирі. Обидва сильні. Просто любов абсолютно різна. Одна любов принесе щастя. Інша – погубить вас. Є стара казка про любов і щуку. Одна щука вірила в любов. Вона була дуже романтична. І ось одного разу її спіймав рибалка, така біда з нею трапилася. Але у щуки була надія: рибалка бурмотів, що зараз віднесе щуку пану і той купить рибу за хороші гроші! Пан любить щуку! Дуже любить! І ось щуку, яка задихалася, принесли до пана. Той дуже зрадів. Підтвердив, що щука йому подобається. Він дуже любить щуку! Щука думала, що вона врятована. Адже її люблять! Вголос говорять про це! Але пан її наказав засмажити на олії. Він дуже любив щуку. Але зовсім не так, як вона сподівалася… Так і з людьми. Слова про кохання абсолютно однакові, але для одного вони означають вірність, відданість, довіру і підтримку. А для іншого – можливість поласувати. Наїстися. Наситити себе. А потім можна нову смачну щуку зловити або купити, це неважко. На світі багато рибок, які вірять в любов і в слова про кохання. Будують повітряні замки, сподіваються і чекають. Чекають ось цих слів. А тільки потім розуміють, який зміст вкладають в слова «я тебе люблю» деякі люди… Любов пана до щуки – це не любов, чесно кажучи. Це хороший апетит, не більше. І одних слів мало; головне – реальні вчинки, реальне ставлення до нас. Хоча романтичні рибки ловляться саме на слова. Це гачок і приманка… © Анна Кир’янова Джерело
Подякуйте минулому за краще майбутнє, адже сльози роблять нас хоробрішими, розбите серце — мудрішими, а біль — сильнішими”. Всі люди час від часу зраджують нас — така людська натура. Та й ми самі такі. Найважливіше, як ми до цього ставимося. Колись, коли я зіткнулася зі зрадою найріднішої людини, я подумала, справді подумала, що саме я підштовхнула її до цього вчинку. Саме в той час я не вважала себе достойною любові, не досить красивою, мудрою, талановитою… Якщо коротко, одні “недо”. І мені знадобилося багато часу, щоб зрозуміти, що проблеми не в мене, а у кривдника. І вже пізніше я зрозуміла, що коли мій вже колишній чоловік змінював жінку за жінкою, то так він тішив своє незадоволене его. Він не міг сам впоратися зі своїм внутрішнім світом та емоціями, тож прагнув зреалізуватися за рахунок інших жінок. Я десь його навіть шкодувала, що він вів такий пристосувальний спосіб життя та шукав щастя у зовнішніх джерелах. Натомість вважаю, що кожна доросла людина має взяти на себе відповідальність за свої почуття та не перекладати їх на інших. Свого часу його зради вбивали мене, розбивали на маленькі шматочки, та сьогодні я добре знаю собі ціну. Я достеменно знаю, що кожна людина народжується гідною любові, щастя і поваги, і ніхто цього в неї не може забрати. Я — цілісна особистість, і я нікому й нічого не зобов’язана доводити. Я зрозуміла, що моєї вини немає в тому, якщо хтось ставиться до мене погано, — це провина лиш цієї людини. Я зрозуміла, що варто насамперед любити й поважати себе, розривати стосунки з токсичними особами та йти вперед своєю дорогою. Стосунки мають стати центром духовного зростання індивідуальності, а якщо вони руйнівні — варто подумати, чи треба їх продовжувати. Любов — це чиста позитивна енергія, жодна людина не має права посягати на ваш спокій і мир, обмежувати вас, підрізати крила. Контроль має на меті одне: через страх змусити вас залежати від своєї другої половинки, не уявляти свого життя без нього. То де ж тут любов, спитаю я вас, де воля і мир, світлі почуття? Не розумію і не погоджуюся зі словами “однієї любові замало”. Вважаю, що справжньої, чистої любові, втіленої в турботі та опіці, вчинках і взаємодопомозі, має стати предосить для щасливого життя пари. Поділюся з вами висновками, які я зробила зі своїх минулих стосунків: 1. Любов ніколи не буває поганою, вона — чиста і світла Розбите серце, зради та образи жодним чином не стосуються любові. Вони — вчинки людей, які ще вчаться любити, вони прагнуть наситити нас страхом, залякати. Якщо вас багато ображали в житті, прийміть всі погані вчинки інших людей та полюбіть себе, зранену та ображену. І любов до себе почне чинити неймовірну переміну вашого серця. 2. Якщо останні стосунки були невдалими — всі наступні не обов’язково мають бути такими самими Не відрікайтеся від кохання — відречіться від людей, які своїми вчинками хотіли знівелювати світлий образ кохання. 3. Ваше почуття власної гідності залежить лиш від вас Не від вашої ваги, фінансів чи наявності/відсутності другої половинки. 4. Погана поведінка вашого партнера не кидає тінь на вас Вона насамперед свідчить про нерозв’язані проблеми вашого партнера, які йому треба вирішити, і тоді вже розпочинати нові стосунки. 5. Зради партнера не мають до вас жодного прямого стосунку Ваша цінність не зменшується від негативних вчинків партнера. А як гадаєте ви: чим керуються люди, які люблять нас часто ображати? Джерело