Ти маєш право піти з будь-якої життєвої історії, яка тобі не подобається

Tи маєш право піти з будь-якої ситуації, в якій ти себе не бачиш. Ти маєш право піти з будь-якої життєвої історії, в якій ти собі не подобаєшся. Ти маєш право виїхати з міста, який заглушає твій світ, а не дозволяє сяяти яскравіше, ти маєш право зібрати валізи і почати все спочатку в іншому місці, ти маєш право змінити своє життя. Ти маєш право піти з роботи, яку ти ненавидиш, навіть якщо весь світ говорить тобі цього не робити. Ти маєш право шукати те, що мотивує тебе вставати щодня з ліжка до кінця життя. Ти маєш право піти від того, кого ти любиш, але хто погано з тобою поводиться. Ти маєш право ставити себе на перше місце і йти, якщо ти намагаєшся знову і знову, але нічого не змінюється. Ти маєш право піти від поганих друзів, ти маєш право оточити себе любов’ю, людьми, які підтримують тебе і допомагають. Ти маєш право брати ту енергію, яка тобі потрібна в житті. Ти маєш право пробачати себе за великі і маленькі помилки, ти маєш право бути доброю до себе, дивитися в дзеркало і подобатися собі. Ти маєш право звільнити себе від своїх же очікувань. Іноді ми думаємо, що піти – це погано, немов це означає здатися і опустити руки. Але іноді піти – це найкраще, що ви можете зробити для себе. Джерело

Мені було сім років, і мене вперше запросили переночувати в гостях у подруги, вже не пам’ятаю її імені. Перед відходом мама сказала, що, якщо мені буде некомфортно через що завгодно, з будь-якої причини, в будь-який час, навіть серед ночі, – я можу їй зателефонувати. Вона висловилася дуже ясно. Вона сказала, що, навіть якщо батьки дівчинки вже сплять, мені треба буде постукати до них в спальню і попросити дозволу зателефонувати. Навіть якщо буде вже пізно, вона дозволяє мені дзвонити. Якщо батьки дівчинки не відповідатимуть, то я можу сама знайти телефон і зателефонувати їй. Мама сказала, що приїде за мною в будь-який час. В гостях мене стали дражнити. Це точно було не пов’язане з тим, що я просто не могла заснути, виникла некомфортна для мене ситуація. І я зробила те, що сказала мені мама. Мати дівчинки намагалася відрадити мене. Вона сказала, що вже пізно, я відповіла, що моїй мамі це не важливо. Вона сказала, що я можу лягти на дивані. Я відповіла, що хочу піти додому. Вона сказала, що я засмучую її доньку. Я відповіла, що її дочка була груба зі мною. Пам’ятаю, як тримаю телефон і мама відповідає на дзвінок. Я сказала: «Привіт, мам». Вона запитала: «Хочеш, щоб я тебе забрала?» Я сказала: «Так, будь ласка». Вона сказала: «Попроси маму подруги зібрати твої речі і одягни пальто, я скоро приїду». Мама з’явилася на порозі, одягнена в піжаму і пальто. Мати дівчинки продовжувала вибачатися за мій дзвінок. У відповідь моя мама підняла руку і сказала: «Не треба вибачатися за мою дочку. Я хочу, щоб вона знала, що може піти в будь-який момент і я буду поруч в будь-який час ». Інші дівчатка стовпилися біля дверей спальні, розгублені і мовчазні. Мати дівчинки продовжувала вибачатися, здавалося, вона не знає, що ще сказати після того, як моя мама попросила її перестати це робити. У моєму дитинстві було ще кілька подібних ситуацій. Мама доклала багато зусиль для того, щоб навчити мене вибудовувати кордони. Одного разу вона змусила мене піти і попросити вибачення у іншої дівчинки в присутності її батьків. Пам’ятаю, як вона сказала трьом моїм друзям зібрати свої речі і чекати батьків у вітальні. Вони дражнили мене і ображали, і я сказала: «Забирайтеся з мого дому». Пам’ятаю, як вона допомагала мені знайти потрібні слова, щоб я могла звільнитися з токсичної роботи в літньому таборі, що знаходився бозна-де. Вона дала мені грошей на таксі, щоб я і мої друзі могли звідти виїхати. Не можу сказати, що завжди дотримувалася своїх кордонів і слідувала голосу інтуїції. Іноді мені доводилося мовчати, щоб не завдавати дискомфорт оточуючим. Але можу точно сказати, що мамині уроки були важливі. Вони були і залишаються радикальними. Мати кордони і дотримуватися їх – радикально. Думаю, найбільш важливим з того, що робила моя мама, було: 1. Вона завжди наполегливо повторювала: «Ти можеш піти, якщо хочеш». 2. Вона ніколи не питала про причини і не говорила, що я перебільшую. 3. Вона завжди була поруч. Але я часто думаю про те, як вибачалася мати моєї подруги, і розумію, що її поведінка були нормативною. Моя мама вчила мене радикальних речей. Мати дівчинки вчила її бути нормальною: «Просто не звертай уваги, не турбуй нікого, йди спати, це скоро закінчиться, не будеш псувати нікому настрій». Я часто чую ці ж слова і зараз. Але моя мама говорила, що я можу піти. Ставши дорослою, я зрозуміла, який це привілей. Для деяких людей, в деяких ситуаціях виходу дійсно немає. Але іноді ми не йдемо тому, що думаємо, ніби у нас немає на це права. Так що, якщо ніхто вам цього не говорив (або говорив, але вам потрібно нагадування): ВИ МОЖЕТЕ ПІТИ. Ви можете піти з роботи, з вечірки, побачення, зустрічі, відмовитися від обіцяного. Ви маєте право. Якщо ви хвилюєтеся, що порушите слово, то пам’ятайте про те, що ваші кордони – це теж ваше, це ваша цілісність. Мені хотілося розповісти про це тому, що навіювання: «Не йди, не турбуй нікого» настільки глибоко пройняло все навколо, що я теж могла б засвоїти його, якби мене не навчили йти. Але я частково засвоїла, адже вже дорослою, в тому літньому таборі, я пам’ятаю, як мама запитала по телефону: «Що ти хочеш зробити?» Я не знала, що відповісти, поки вона не запитала: «Ти хочеш поїхати?» «А так можна?» – запитала я. Мама сказала: «Ти завжди можеш піти. Що тобі потрібно для цього? » Якщо вас, як і мене, навчили, що ви маєте право піти, піклуйтеся про тих, кого навчили залишитися. Можливо, їм потрібне ваше нагадування. Їм потрібно почути, що все в порядку. Можливо, їм потрібна допомога. Продовжуйте говорити собі: «У мене є право». Ми маємо право піти. Хочу зазначити, що, хоча я жінка і моя мама жінка, в моєму повідомленні я не говорила про конкретний гендер. Я розумію імпульс вчити цьому тільки дівчаток, але, будь ласка, вчіть цього всіх дітей. Ксенія Ляхова Джерело

За дітей, які шумлять вдома: це означає, що у тебе є сім’я. За посуд, який потрібно мити: значить, у тебе є їжа. За килими, які треба пилососити, вікна, які треба мити…: значить у тебе є житло. За промоклі від дощу черевики: значить, ти ще здатний ходити і тобі є, що взути. За пробки на дорогах: значить, у тебе є автомобіль. За уроки та іспити, до яких потрібно готуватися: значить, у тебе є можливість отримувати освіту. За начальника, який робить зауваження: значить у тебе є робота. За гору прання: значить, у тебе є одяг. За сльози і посмішки: значить, ти ще можеш відчувати. За тих, хто заподіює тобі біль: значить, ти можеш зрозуміти, як не потрібно чинити і подарувати у відповідь прощення і любов. За втому в кінці дня: значить, ти ще можеш активно працювати. За будильник, який будить вдосвіта: значить, Бог розбудив тебе до нового дня. Цінуй те, що маєш! Дякуй Богу частіше – адже багато хто мріє про таке життя, як у тебе! Джерело

Жінок завжди турбувало питання: ну як же сподобатися чоловікові, як зберегти і підтримати його інтерес до себе протягом ще багатьох і багатьох років, а можливо і навіть протягом усього спільного життя. Так, звучить це дійсно не так вже й просто. Тому жінки і далі продовжують вигадувати хитромудрі плани і змінювати себе, тільки щоб досягнути своєї заповітної мети. А насправді все набагато простіше. Для того, щоб чоловік завжди був від вас без розуму і буквально носив вас на руках і навіть думати не хотів про те, щоб задивлятися ще на когось, а тим більше піти від вас, потрібна всього одна якість – вміння щиро радіти йому і всьому, що він для вас робить. Тобто бути дійсно вдячною, і тим самим мотивувати його ще більше вас радувати. Зверніть увагу, я не кажу, що потрібно мало не тапки йому в зубах приносити і «виляти хвостиком», коли, наприклад, зустрічаєте його з роботи. Але ви повинні дійсно помітити, що він вже прийшов додому і хоче вашої уваги і тепла. Тому хоч на якийсь час просто відкладіть всі свої справи і вислухайте його. Або просто посидьте поруч, поки він буде відпочивати. Дуже важливо бути жінкою, яка не просто прикидається, що любить і поважає свого чоловіка, а дійсно саме так і робить. Адже якщо ви дійсно будете добре і шанобливо ставитися до чоловіків, а не тільки робити вигляд, що ви це робите, а всередині себе продовжувати зневажати і ненавидіти їх, тоді ви дійсно перетворитеся на справжній магніт для протилежної статі, повірте мені. Навчіться їм довіряти, просити про допомогу, просто щиро захоплюватися їх силою, мужністю, мудрістю і почуттям гумору. Але як я вже говорила на початку статті вже тільки цієї однієї риси – вміння радіти і бути вдячною саме цьому конкретному чоловікові буде достатньо. Адже вона вже принесе вам позитивний результат і зробить вас неймовірно привабливою в його очах. Тому, любі мої жінки, запам’ятайте одну просту річ – чоловік із задоволенням і з великою радістю готовий кинути хоч весь світ до ваших прекрасним ніжок. Він дійсно готовий намагатися заради вас прикладати зусилля, але тільки тоді, коли дійсно буде бачити, що саме він може зробити вас по-справжньому щасливою. Адже ви говорите йому про це і висловлюєте свою подяку за всі його вчинки і дії по відношенню до вас. А в такому разі він буде відчувати себе вашим героєм, а кому ж з чоловіків цього не хотілося б ..? І саме тому чоловік просто не зможе, та й не захоче піти від жінки, поруч з якою у нього завжди виростають крила, а у неї, поруч з ним, завжди з’являється посмішка … Адже так і повинно бути. Удачі вам! Автор: Вікторія Кірста Джерело

Піти красиво … Мене завжди дивувало, чому багато людей пов’язують свій відхід з чийогось життя з заподіянням болю, сльозами і обов’язковою умовою зробити “западло”. Навіть якщо ображені, навіть бажаючи помститися, навіть якщо просто поставити на своє місце. Але що ж тут красивого? Піти красиво – це коли ти залишаєш людину з відчуттям, що вона тебе втратила, а не звільнилася від чергової огидної тварюки в своєму житті. Красиво – це коли людина шкодує, що тебе більше немає в її житті. А прикидаючись або стаючи падлюкою, єдине, що може тішити око в тому, що ви пішли, – це двері, які нарешті зачинилися за вашою спиною! Ідіть достойно, зберігаючи людяність.  А замість помсти, злості і страждань, використайте цей час на самовдосконалення, саморозвиток і особисте щастя. Повірте, це – найхолодніша помста і найкрасивіший спосіб піти з будь-яких відносин. Немає нічого більш болючого, ніж намагатися кусати власні лікті від жалю і морально стояти колінами на битому склі! Автор: Настя Поручикова Джерело

Одного разу Хемінгуей посперечався, що напише найкоротшу розповідь, яка зворушить будь-кого. Він переміг. Першим цю розповідь прочитав чоловік. І заплакав. Здоровий сильний мужик сидів і плакав крокодилячими сльозами. Показав нам з донькою. У Марічки очі на мокрому місці. А я дивлюся на них і не можу зрозуміти. – Чому так плачемо? – Неношені! Розумієш? Не зносила дитинка! – Розумію. Не зносила, тому що переросла. А пар взуття багато, значить грошей досить, значить все у них добре. Ми бачимо те, що бачимо. Джерело

Слова «Я люблю тебе» зовсім не означають, що «Я готовий зробити все, про що ти попросиш, як тільки тобі цього захочеться». Добрі люди залишаються такими завжди – їх доброта ніколи не бере вихідних. І вони не чекають ніякої винагороди за те, що вони роблять. Поступати великодушно, по-доброму – це єдиний їх спосіб дії; саме так їм підказує серце. Однак бути добрим – це не означає бути наївним. Це означає володіти своїми власними цінностями, які варто відстоювати. Але в той момент, коли добрі люди починають відчувати, що їх використовують в корисливих цілях, щось всередині них починає ламатися. В ту секунду, коли вони стикаються з егоїзмом і жадібністю інших, вони відчувають сильне розчарування. І тоді зовсім перестають вірити в себе і взагалі у все хороше. Насправді все набагато складніше, ніж ми думаємо. Коли хтось робить щось з власної волі, його діями керує дух, цілісність, спонтанність. Але коли людина порушує ці принципи заради власної вигоди, вона звинувачує в цьому не того, хто нею маніпулює, а саму себе. Вона сварить себе за те, що є занадто наївною, занадто щедрою, лає за те, що вона не володіє достатньою інтуїцією, щоб розібратися в мотивах інших людей … І весь цей негатив починає повільно руйнувати самооцінку. Бастіони наших власних замків Якщо ми помічаємо, що інші люди вторгаються в особистий простір, то зазвичай відразу ж починаємо захищатися, використовуючи для цього класичні оборонні стратегії. І, крім того, вважаємо, що оточуючі повинні нести відповідальність за свої вчинки. Але хороші люди – це найчастіше трохи інший випадок. Добрі люди мають схильність лаяти себе за все, що відбувається поганого в їхньому житті, беручи на себе всю відповідальність за вчинки інших. Такі особистості вважають себе надто довірливими, думаючи, що якщо вони зведуть навколо себе замкові стіни, вони втратять частку власного «я», і тоді їх принципи вийдуть зі стану рівноваги. Однак всі ми повинні розуміти, що нам необхідно мати певний особистий простір, за яким потрібно спорудити бастіон, щоб інші не мали можливості вторгнутися в нього. Просто усвідомте, що … Установка захисту не віддалить вас від інших Добрі люди мають повне право говорити «досить», не вважаючись при цьому егоїстами. Ми знаємо, що оточуючі більш, ніж звикли до того, що ви на все, посміхаючись, відповідаєте лише «Так». Установка захисту допоможе вам пізнати краще себе та інших. Ви повинні зрозуміти, наскільки далеко можете дозволити зайти іншим людям, і вони повинні поставитися до цього рішення з повагою. Коли ці обмеження стануть зрозумілі, відносини стануть більш здоровими. Крім того, ви дізнаєтеся більше і про самих себе. Навіть любов потребує обмежень Якщо хтось думає інакше, то він помиляється. Немає більш необхідного контексту для встановлення чітких меж, ніж романтичні, сімейні або дружні стосунки. Немає більш поважного і люблячого способу будувати стосунки, ніж вміти спокійно сказати «ні», не турбуючись про те, що партнер або друг відчує себе ображеним чи засмученим. Слова «Я люблю тебе» зовсім не означають, що «Я готовий зробити все, про що ти попросиш мене, як тільки тобі цього захочеться». Любити когось, кохану людину, друга або члена родини, означає діяти вільно, за власними принципами, знаючи при цьому, що до нас завжди будуть ставитися з повагою. Говорячи «ні», ви не стали поганою людиною Перш ніж ви спробуєте переконати в цьому інших людей, ви повинні спочатку в цьому переконати себе. Потрібно вміти говорити «ні», і говорити голосно і переконливо, не соромлячись і не відчуваючи дискомфорту. Уявіть собі, що день за днем ​​ви йдете на всі вчинки, які від вас вимагають оточуючі. Це призводить до того, що ви втрачаєте енергію, самоповагу. До того, що ви перетворюєтеся в ту людину, якою зовсім не є. Настане час, коли ви дійсно захочете комусь допомогти, але ви не зможете цього зробити. У вас не буде на це ні сил, ні настрою, і, найгірше, у вас не буде віри в себе. Ви повинні розуміти, що хороші люди мають право сказати «досить». Завдяки чому у вас вийде краще зрозуміти, хто ви і що для вас важливо. І зможете показати це іншим людям. Важливість проведення уявної лінії між собою та іншими Малювати лінії – це не те ж саме, що зводити стіни. Уявіть цю стіну у вигляді лінії світла або енергії, яку ви малюєте навколо себе і яка захищає вашу енергію, емоції і цінності. Вчиняючи так, ви забезпечите свою безпеку, що просто необхідно для побудови реальних позитивних стосунків. Люди, які дійсно люблять вас, зрозуміють і оцінять таку зміну у вашій поведінці. Вони зрозуміють, що добрі люди, незважаючи на те, що вони не вимагають плати за свою доброту, все одно потребують шанобливе ставлення до себе. Ніколи не забувайте про це. Джерело

Люди разом, поки вони хочуть бути разом. Ні борг, ні честь, ні мораль не приковують однієї людини до іншої. Коли людина хоче піти, піде і від будинку, і від дітей, і від вмираючої каліки. Поки не хоче – залишається поруч. Коли людина хоче бути разом, ніякі твої недоліки їй не завадять. Коли людина хоче піти, ніякі твої достоїнства її не втримають. Яким би ти був негарним і непривабливим, знайдеться хтось, кому ти сподобаєшся. Яким би ти був хорошим і бажаним, є хтось, хто відкине тебе. Якщо тебе відкинули, це нічого не значить. Ти не стаєш гіршим або меншим, нічого страшного насправді не відбувається. Твоя людина є на світі, і вона тебе прийме. Якщо тебе прийняли, то одного разу ви розлучитеся – не в житті, так в смерті. Дорожи тим, що є, не шкодуй про те, що втратиш, і не бійся втратити. Радій, що є людина, яка світить тобі. Світи сам: чим більше світла – тим менше страху, чим менше страху – тим менше темряви в душі. Листок, який хоче повернутися до дерева, може плисти проти течії і летіти проти вітру. Але дерево не приростить його до старої гілки. Чим більше любиш, чим більше даєш любові, тим більше залишається. Якщо ж, даючи любов, відчуваєш біль або ненависть – значить, ти дав людині отруту в шоколадній глазурі. Навряд чи варто вимагати подяки за такий дар. Відпускай. Дозволь людині бути кимось крім дзеркала твоєї любові, тим паче, що так воно і є. Розчинятися в коханій людині – рідкісний талант і рідкісне прокляття. Будь собою, будь гідним, забудь про страх – одного разу він все одно повернеться. Але не сьогодні. Вір. Довіряй. Грій. Дякуй. Не думай про те, що може бути – тільки про те, що тут і зараз, у вогні і воді, під зірками. Йди до того, як від мертвої любові почне смердіти. Приходь до того, як бажання обернеться одержимістю. Те, що куплено за гроші, варте тільки грошей. Те, що вимолене, виплакане, відібране і вкрадене, одного разу віднімуть сторицею. Те, що дано з доброї волі, від серця – безцінне. Як дізнатися, чи людина твоя? Просто. Ти підеш назустріч і зіткнешся з нею посередині дороги. Вона не знала. Ти не кликав. Ви знайшлися. І куди б ви не рухалися раніше, вам тепер по дорозі. © Ніка Батхен