Була в одного народу прикмета.
Той, хто зірве білу квітку на горі напередодні Різдва, буде щасливим. Гора, на якій розквітала квітка щастя, була зачарована. Вона постійно тремтіла, і ніхто не міг утриматися на ній.
Якось троє друзів вирішили спробувати щастя. Перед тим, як йти на гору, зайшли друзі до мудреця – поради спитати:
– Впадеш сім разів – піднімися вісім разів, – порадив їм мудрець.
Двоє друзів припинили сходження на гору на півдорозі, тому що впали 7 разів ще на самому початку шляху.
Третій юнак прийшов через день із білою квіткою в руках.
– Хіба ти не падав? – Запитали його друзі.
– Падав, може, сто разів падав, а може, й більше. Я не рахував, – відповів юнак.
– Чому ж ти не покинув усе? – здивувалися друзі.
– Перед тим, як іти на гору, я навчився падати, – засміявся юнак.
– Ні. Він навчився не падати, а підніматися! – сказав мудрець, почувши цю розмову.
Різниця між успішною людиною і невдахою полягає лише в одному – на шляху успішної людини було набагато більше невдач. У той час, коли невдаха опускає руки і відмовляється від мети, успішна людина знаходить у собі сили піднятися після кожної поразки та йти до перемоги.
