“Коли ви відкриваєте рот, щоб засудити матір, прикусіть язик…”

Болить не спина твоя, а непосильна ноша, яку ти тягнеш по життю! Очі болять, бо дивишся з образою. Болить не голова твоя, а думки твої. Болить не горло, а те, що ти не говориш або говориш з гнівом. Болить не твій живіт, а те, що ти не можеш перетравити. Болить не печінка, а твій гнів! Болить не серце, а твоя любов! І саме любов може стати ліками від усіх болячок тіла! Джерело

1. Проблеми зі свекрухою Якщо ви посварилися вщент, не поспішай повідомляти про це подругу. Швидше за все, вона тебе втішить і скаже щось підбадьорююче, але це буде проекцією її власного досвіду і ніяк тобі не допоможе. Спочатку видихни та заспокойся, потім розкажи про все чоловіку і розберіться у ситуації разом. Напевно, його мама не мала на увазі нічого поганого. 2. Зрада одного з вас Неважливо, фізична чи емоційна — це важлива подія, яку часом хочеться розповісти комусь. Не варто цього робити! По-перше, це, напевно, зіпсує ставлення твоїх друзів до нього (або до тебе), а по-друге, якщо ви вирішите розійтися, а потім зійтись назад — буде набагато складніше. Краще залишити це всередині ваших стосунків, доки не вирішите, що з цим робити. 3. Сімейні таємниці Якщо він розповів тобі про тяжкий психічний розлад брата або причину розлучення своїх батьків, не поспішай ділитися цим із подругами. Подібні історії — свідчення повної довіри та хорошого відношення, не варто псувати це. 4. Його фінансові помилки Грошові справи — одна з найчастіших причин розлучень, тому не варто ганьбити його перед подругами, розповідаючи про те, як він невдало поміняв євро чи погано зіграв на біржі. Зрештою, тобі теж буде неприємно, якщо його друзі дізнаються, скільки грошей ти спустила на косметику цього місяця! 5. Недоліки партнера Зрозуміло, ніхто не забороняє говорити тобі про його переваги та особливості, але дівчаткам зовсім не обов’язково знати, що у нього погано пахне з рота. Якщо ви зустрічатиметеся довго, то вони неодмінно познайомляться, і подібні секрети можуть погано вплинути на взаємини подруг з твоїм хлопцем. Джерело

Любити – це бути поруч, коли потрібно, і трохи відходити назад, коли простору стає занадто мало для двох.Одного разу розмовляла з літньою мудрою людиною, сподобалася її думка: “Якщо дружина говорить, що вона втомилася і хоче побути на дачі в тиші і спокої, моя справа привезти продукти, залишити їх на порозі будинку і так само непомітно зникнути, щоб вона змогла відпочити “.Любов – це відповідальність, яку ми добровільно беремо на себе. Любити – це бути зобов’язаним. “Я нікому нічого не винен” – це не про любов. Це інший тобі нічого не винен. Абсолютно нічого. А ти повинен. Повинен дбати, повинен бути вірним, повинен служити людині. Це про любов від щирого серця. Любов – це безпека. Любов означає, що поряд з тобою людина може бути справжньою. Їй дозволено бути слабкою, дозволено сумніватися, дозволено бути не гарною, дозволено хворіти, дозволено робити помилки. Істерики, сварки, суперечки, негативні емоції, відсутність сміливості і рішучості – не привід, щоб розлюбити людину. Та й чи можна розлюбити когось, якщо любов – це дар, яким ти ділишся від щирого серця, не вимагаючи нічого натомість. Любити людину більше, ніж ті дії, які вона здійснює. Бути поруч і в біді і в радості, бути завжди в зоні досяжності, бути завжди на зв’язку. Бути тим, про кого знають, що він ніколи не зрадить.Дітям важливо знати, що сім’я – це найбезпечніше місце на світі. Старіючим батькам важливо знати, що вони потрібні і любимі, що вони будуть захищені до кінця життя. Чоловікові важливо знати, що дружина любить його незалежно від успіхів на роботі, а дружині важливо знати, що він буде поруч незалежно від того, як вона буде виглядати через десять років та і через п’ятдесят. І це все не про обіцянки, це про щось інше, про щось глибоке і справжнє. Про це не треба говорити, треба жити так, щоб той, хто поруч, відчував себе безпечно, таке життя якраз про справжню любов. Любов – це зрілість і усвідомленість. Любов – це розуміння, що близькі стосунки неможливі без криз, що почуттю потрібен час, щоб дозріти, що любов не може бути суцільним святом, любов – це глибока робота над самим собою, перш за все. Любов – це низка смертей і нових народжень, любов – це оголення найуразливіших точок, любов – це сміливість бути справжнім, любов – це хоробрість вийти на незвідану територію. Любити чи ні – завжди наш особистий вибір, не потрібно нав’язувати його іншій людині. Краса істинної любові в тому і полягає, щоб віддавати від щирого серця і бути вдячним за те, що інший погодився її прийняти. Той, хто вміє любити, приречений бути щасливим. Справа не в тому, чи був ти хоча б раз коханим, а в тому, чи зумів ти стати настільки глибоким і зрілим, щоб жити з пробудженим серцем. Любов – це світло, любов – це сяйво серця, любов – це найкраще, що ми можемо подарувати навколишнього світу. Любіть! Джерело

Коли тебе люблять в твої нестерпно безглузді часи – це безцінно … Люблять, а не терплять, і не перечікують стану … Не знецінюють того, що позбавило тебе сил … Говорять, коли є можливість … Обіймають, коли є потреба … І просто сідають поруч, щоб підтримати, не дістаючи розпитуванням, і не обтяжуючи великою активністю … Тому що це теж взаємність … Прийняти людину навіть тоді, коли вона сама себе не приймає, і мало на що здатна в плані віддачі … Це тимчасово, але і це боляче … Часом нестерпно … Найкраще, що я чула у своєму житті на рівні глибинної близькості, зовсім не містило тих самих, заповітних, але занадто обтріпаних на вітрі життя слів … Людина просто сказала: Я відчув, як тобі боляче, і обійняв, щоб забрати хоча б половину … і через хвилину ти відкрила очі … Ми близькі не тоді, коли спимо в одному ліжку… Ми близькі, коли знаходимося в одному емоційному просторі … І коли потрібні один одному не тільки на високому градусі своїх можливостей … Просто потрібні … Автор : Ліля Град Джерело

У всіх нас були такі дні або навіть роки, коли життя йде зовсім не так, як ми очікували. У мене були довгі періоди в житті, коли абсолютно нічого не вийшло, і всі спроби почати все заново закінчувалися повним крахом. Бували дні повні розчарувань, коли я думав, що абсолютно нічого не вийде. Цей ранок був одним з таких…. Я збирав своїх синів у школу, що вимагає дуже великих зусиль, і я просто дивуюся, як моя дружина з усім цим справляється! Крім немовляти, що постійно плакало, і школярів, на кухні була купа сміття, брудні підгузки на підлозі, вимазана зубною пастою раковина, в загальному, атмосфера в будинку була на межі катострофи. Коли ми нарешті вийшли з будинку, син згадав, що він щось забув вдома, і пішов назад. Двері він не замкнув, тому туди залетів птах. Мені треба було придумати спосіб, як позбутися від нього, але в той же час дуже швидко зібрати дітей. В кінцевому підсумку, я вигнав птаха з дому цілим і неушкодженим, посадив своїх дітей в машину, але як тільки я виїхав на автомагістраль, сміттєвоз обігнав мене, але далі він їхав зі швидкістю близько п’яти миль на годину, при цьому зупиняючись біля кожного будинку. Я вже навіть і не знав, що мені робити: кричати або з іронією сміятися над тим, що відбувається. Один стресовий ранок не особливо псує нам життя, так як в ньому відбувається величезна кількість різних подій, які мають масштаби і більші, але коли стрес занадто затягується, наприклад, відсутність роботи і грошей, хвороба, проблеми в родині і інші ситуації, з якими ми можемо зіткнутися в житті, то стрес і переживання можуть здатися для нас надмірними. Нижче ми розглянемо 4 ситуації, яким я навчився під час важких періодів у житті. Вони допомогли мені, і я впевнений на всі 100%, що вони допоможуть і вам. Для кожного з нас боротьба в житті неминуча, а ось програти або перемогти кожен вирішує сам для себе. Ці 4 основних правила можуть змінити все ваше життя: 1. Запам’ятайте, ваш характер завжди повинен бути сильнішими за обставини Ми не завжди можемо передбачити, що може з нами статися, але завжди можемо впоратися з ситуацією. У такі моменти я перестаю скаржитися і завжди дякую Богові за все гарне, що він зробив для мене, всі труднощі відразу здаються не такими вже й значними. Завжди позитивно ставтеся до всього і не майте злих помислів не залежно від труднощів. 2. Всі неприємності вас тільки загартовують Бог посилає вам труднощі в житті, тільки для того, щоб зробити вас сильнішими, змусити вірити і бути наполегливим, але тільки в тому випадку, якщо ви Йому це дозволите. Всі ваші страждання в житті мають свою мету. 3. Пам’ятайте, що плани Господа спрямовані на благо Плани Бога завжди відрізняються від тих, які ми собі намітили, але вони завжди ведуть нас до кращого. Майте терпіння, навчіться чекати, замість того, щоб щось планувати по-своєму. 4. Бог ніколи вас не покине Іноді ви можете відчувати, що вам належить подолати всі випробування самому, але пам’ятайте, що Бог ніколи вас не залишить, тому не втрачайте надії. Джерело

На початку навчального року класний керівник шостого класу стояла перед своїми колишніми п’ятикласниками. Вона глянула на своїх дітей і сказала, що всіх їх однаково любить та рада бачити. Це не було правдою, оскільки за однією з передніх парт, зіщулившись сидів один хлопчик, якого вчителька не любила. Вона познайомилася з ним так, як і з усіма своїми учнями, в минулому навчальному році. Ще тоді вона помітила, що він не грається з однокласниками, одягнений в брудний одяг і пахне так, ніби ніколи не мився. Згодом ставлення вчительки до цього учня ставало все гірше й гірше, і нарешті дійшло до того, що їй хотілося поперекреслювати усі його письмові роботи червоною ручкою і поставити одиницю. Одного разу завуч школи попросив проаналізувати характеристики всіх учнів, і вчителька поставила справу нелюбимого учня в самий кінець. Коли вона, нарешті, дійшла до нього і знехотя почала вивчати його характеристики за кожен рік навчання, то була приголомшена. Вчителька, яка вела хлопчика в першому класі, писала: «Це чудова дитина, із щирою посмішкою. Домашні завдання робить чисто і акуратно. Спілкуватися і перебувати поруч з ним одне задоволення». У другому класі про нього написали: «Це чудовий учень, якого цінують товариші, але у нього проблеми в сім’ї: його мати хвора на невиліковну хворобу, і його життя вдома, мабуть, суцільна боротьба зі смертю». У характеристиці за третій клас, було написано: «Смерть матері дуже сильно вдарила по ньому. Він з усіх сил намагається адаптуватись, але батько не виявляє до нього інтересу, і якщо нічого не зробити, то його життя вдома скоро може вплинути на навчання». У четвертому класі вчителька записала: «Хлопчик, не проявляє інтересу до навчання, майже не має друзів і часто засинає прямо в класі». Після того, як вона прочитала ці характеристики, вчительці стало дуже соромно. Вона відчула себе ще гірше, коли на Новий рік дeкілька учнів принесли їй подарунки, загорнуті в блискучий подарунковий папір з бантами. Подарунок її нелюбого учня був загорнутий в грубий коричневий папір. А коли вчителька вийняла з цього згортка браслетик, в якому бракувало кількох каменів і флакончик духів, заповнений на чверть, деякі діти почали сміятися, але вчителька придушила сміх у класі, вигукнувши: – О, який гарний браслет! – і, відкривши флакон, побризкала духи на зап’ястя. У цей день хлопчик затримався після уроків, підійшов до вчительки і сказав: – Сьогодні ви пахнете, як пахла моя мама. Коли він пішов, вона довго плакала. З цього дня вона відмовилася викладати тільки літературу, письмо і математику і почала вчити дітей добру, співчуттю і принципам. Через якийсь час такого навчання нелюбимий учень став повертатися до нормального життя. І чим більше його мотивувала вчителька, тим краще він відповідав. У кінці навчального року він став одним з найкращих учнів. Не дивлячись на те, що вчителька повторювала, що любить однаково усіх учнів, по-справжньому вона цінувала і любила тільки його. Через рік, коли вона працювала вже з іншими, то знайшла під дверима класу записку, у якій хлопчик писав, що вона найкраща з усіх вчителів, які у нього були за все життя. Минуло ще п’ять років, перш ніж вона отримала ще один лист від свого колишнього учня; він розповідав, що закінчив коледж і зайняв за оцінками третє місце в класі, і що вона продовжує бути кращою вчителькою в його житті. Минуло чотири роки, і вчителька отримала ще один лист, де її учень писав, що, незважаючи на всі труднощі, скоро закінчує університет з найкращими оцінками, і підтвердив, що вона до сих пір є найкращою вчителькою, яка була у нього в житті. Ще через чотири роки надійшов ще один лист. Цього разу він писав, що після закінчення університету вирішив підвищити рівень своїх знань. Тепер перед його ім’ям і прізвищем стояло слово доктор. І в цьому листі він писав, що вона найкраща з усіх вчителів, які були у нього в житті. Час йшов. В одному зі своїх листів він розповів, що познайомився з гарною дівчиною і хоче одружитись, що його батько помер два роки тому, і запитав, чи не погодиться вона на його весіллі зайняти місце, на якому зазвичай сидить мама нареченого. Звичайно ж, вчителька погодилася. В день весілля свого учня вона одягла той самий браслет з відсутнім камінням і купила ті ж духи, які нагадували нещасному хлопчикові про його маму. Вони зустрілися, обнялися, і він відчув рідний запах. – Дякую за віру в мене, спасибі, що дали мені відчути мою потрібність і значущість і навчили вірити в свої сили, що навчили відрізняти хороше від поганого. Вчителька зі сльозами на очах відповіла: – Помиляєшся, це ти мене навчив усьому. Я не знала, як учити, поки не познайомилася з тобою. Джерело

Кожен раз, коли хтось зробить тобі боляче, не поспішай гніватися.Цей біль випрошений тобою у Всесвіту. Несвідомо, ти сам привернув його.Коли ти прагнеш виконання одного зі своїх бажань, ти не замислюєшся над тим, що для того, щоб воно здійснилося, тобі потрібно через щось пройти, чогось позбутися, щось придбати … Як тільки бажання сформувалося і зміцнилося в свідомості, все навколо починає перебудовуватися для того, щоб воно змогло здійснитися.Ідуть люди з твого життя, що заважають його виконанню, з’являються нові, які допоможуть, приходять ті, що повинні навчити тебе побачити дорогу до омріяного. Іноді потрібна сила, без якої не пройти цим шляхом, а силу дають біль і труднощі.Ти звик до того, що було раніше і не бачиш, до чого ведуть хворобливі зміни навколо.Але ж, ти хочеш виконання бажаного?Воно те, чого не було, але те, що має народитися і це прибере старе з твого життя, що не давало прийти Новому … Народження приходить через біль. За Ніччю приходить День.Потрібно Темряві згуститися, щоб Світло силою засяяло …Бажаючи, ти сам, тільки ти, вмикаєш механізми, що починають міняти життя для нового народження в ньому.Ти притягуєш все для цього і біль, в тому числі.Тому, пам’ятай, та людина, що зробила тобі боляче – викликана тобою. Вона – лялька. Не гнівайся на неї, а вдячністю даруй за силу, за допомогу в дорозі до Нового. © Аму Мом

Є стара японська легенда. Коли людина йде в небеса, Бог, щоб вона не сумувала, дарує їй віконце, в яке видно її рідних і друзів. На віконечку стоїть в горщику квітка і до гілочки прив’язаний дзвіночок. Коли хтось згадує людину – дзвонить дзвіночок, коли говорить про неї хороші слова – світить сонце, а коли за нею плачуть – йде дощ і квіточка зростає, радуючи небожителя. У перші дні часто дзвенить дзвіночок, чутно добрі слова, люди плачуть, шкодуючи про її відхід у вічність. Але з часом дзвіночок все рідше дзвонить, сонце не заглядає у вікно, мало дощів і квіточка пропадає… Тому у кожного має бути любляче серце, яке згадає, скаже ніжні слова, попросить зі сльозами Бога, щоб душа не блукала у темряві. Нехай усім, хто пішов в захмарну далечінь буде спокійно. Нехай дзвенить дзвіночок. Нехай цвіте квітка. Царство небесне всім рідним і близьким, які залишили нас, і світла пам’ять! Поки ми їх пам’ятаємо, вони серед нас! Fatina Pulatova Джерело