Сучасна казка: Так ось чому в нас так багато красивих, але самотніх жінок

Сучасна казка: Так ось чому в нас так багато красивих, але самотніх жінок

– Принцеса! Прин-цес-са-а-а-а! – заволали під вікнами. – Прекрасна принцеса тут живе?

Вона роздратовано зітхнула і висунулася з вікна:
– Чого тобі?!

Внизу стояв принц. Звичайний прекрасний принц, кінь в комплекті.
Принц задер голову:
– Принцеса, кажу, тут живе?

Вона скривилася і закричала у відповідь:
– Немає її! Гуляє в полях, і в лісах, квіти збирає. Завтра приходь!

Принц уважно подивився вгору, потім витягнув шматок пергаменту і порівняв малюнок з білявою головою, яка зараз стирчала з вікна:

– Я тебе впізнав! Ти ж принцеса, навіщо обманюєш ?!

Принцеса зняла хустку, втомлено потерла чоло:

– Не підеш, значить?

Принц вперто хитнув головою:

– Я одружитися приїхав! Відкривай!
– Ну раз одружитися – то піднімайся. Клямку трохи на себе потягни, і тільки потім вгору, – заїдає вона, – пояснила принцеса і зникла у вікні.

Принц акуратно прив’язав коня, кілька миттєвостей поборовся з непокірною клямкою – і, врешті-решт, опинився в світлій, просторій кімнаті. Біля вікна сиділа принцеса і щось майструвала з поліна.

Як тільки принц з’явився, дівчина підняла на нього очі і задумливо запитала:

– У тебе стамески немає? Принц трохи сторопів, бо у нього були з собою каміння дорогоцінні, тканини оксамитові і нитки. А стамески не було.

– Ну ні, так ні, – кивнула принцеса.
– Одружуватися, значить?

Принц відкашлявся:

– Прекрасна принцеса, чутки про вашу красу і доброту дійшли до нашого королівства. І вирішив я, що ви повинні бути моєю дружиною!
– Прекрасний принц, я тебе бачу вперше в житті, і чутки про тебе ніяк не дійшли до мого королівства! – уїдливо відмовила принцеса.
– Я не можу зараз заміж! У мене скоро сплав по високогірній річці – мені треба готуватися! І похід на байдарках! І ось – конкурс різьблення по дереву ще, а стамеску татко з собою відвіз!

Принц зовсім розгубився. Він уявляв собі все це трохи інакше. Зовсім по-іншому, якщо бути відвертим. У його мріях прекрасна принцеса кидалася до нього в обійми і, сяючи посмішкою, дякувала йому за каміння, тканини і нитки, які він привіз їй в подарунок! А зовсім не вимагала стамеску і вже точно не перераховувала якісь дикі способи проведення часу!

Принц був шокований і думав, як тепер пояснити батькові, чому він повернувся без нареченої. Ну не говорити ж правду, справді! Принцеса дивилася на всі ці митарства і думала, що їй знову влетить від татуся. Тому що татко кожен раз лаявся і нарікав, що їй треба було народитися хлопчиком, а то і зовсім в якийсь інший королівської сім’ї!

Може, скажемо, що я закохана в когось іншого? – невпевнено запропонувала вона.
Принц знизав плечима:
– Дурниці якісь! Закохана, та ти що! Ні, коли справа стосується політики двох королівств – тут не до любові! Та й батько не повірить. У мене всі завжди закохуються з першого погляду, розумієш?

Принцеса окинула його уважним поглядом і кивнула: – Ну да, ти симпатичний. Але у мене сплав! І байдарки!
– І різьблення по дереву! – розвеселився принц. – Ти драконів, бува, не втихомирюєш у вільний час?

Принцеса радісно підскочила і сплеснула в долоні:

– Ну точно, який ти розумник! – вигукнула вона.

Принц здивовано посміхнувся. – Скажеш, що мене викрав дракон! Триголовий! І що принцу, який мене визволить, – півкоролівства і незліченні скарби. З драконом я домовлюся – він мені в карти програв і за ним борг. У нього пересиджу поки, а там вже і зима настане, дорогу до нас замете, можна буде до літа не хвилюватися. Принц закивав, думаючи про те, що з такими вістями додому вернутися не соромно.
Перестрибуючи через сходинки, спустився у двір, скочив на коня і обернувся.
Принцеса махала йому з вікна рукою.
– І скажи, що на дракона краще зі стамескою ходити! – прокричала принцеса, склавши руки рупором.
Принц махнув на прощання рукою і поскакав геть.

Принцеса сіла біля вікна, сховала під стіл поліно і підперла підборіддя рукою:

–  Всі принци однакові! Хоч один б кулаком по столу стукнув, сказав би: «Ніяких більше байдарок, ти принцеса чи хто ?!» Ні ж, всі вірять, їдуть, а я сиди тут, вирізай по дереву!
Чортова чаклунка, щоб їй провалитися крізь землю! Всього-то раз до неї в брюках вийшла, а в результаті – «прокляну-прокляну, будеш все життя сидіти і чекати, поки справжній мужик приїде! А до цього – сиди з поліном». І хоч би стамеску залишила!

Джерело