Довгий час я ходила вдома в розтягнутій майці і штанях, зручних і м’яких, але страшних і старих… Їх вигляд викликав напад паніки у кожного, хто заходив до мене в гості. Але в якийсь момент я зупинилася і задумалась: “Та скільки можна? Коли ж буде красиво?” І я замовила собі розкішний дорогий домашній одяг, який виявився не менш зручним. Тільки тепер його вигляд радував мене і всіх гостей. Довгий час я пила каву зі звичайної сіренької чашки, однієї з багатьох в моєму ящику. “Яка різниця?” – думала я, витягаючи цю страшненьку посудину, наливаючи в неї окріп, яким заварювала темний порошок. Але в якийсь момент я дуже захотіла красиву, світлу чашку в квіточки певного розміру. Я відкрила інтернет і замовила. Не шкодуючи грошей і максимально кайфуючи від процесу. Та кава, яку я засипала, довгий час не мала особливої цінності! “Яка різниця, яку пити?”, – думала я, – що дешеву, що дорогу, я не кавоманка, мені і так добре”. Але одного разу я подумала, а може є ця різниця? А може спробувати? І я спробувала. Зайшовши в супермаркет, купила італійську, досить дорогу каву, яка видавала нереально крутий аромат з моєї нової чашки білого кольору в квіточки! Довгий час я жила з чоловіком, який, м’яко кажучи, не дуже цінував мене. Більше часу він приділяв друзям, забував привітати з днем народження, ніколи не дарував квіти і часто називав “дурепою”. Злився, коли я плакала, не давав грошей, говорив, що кому я така потрібна… Я вірила і терпіла… Коли мій дискомфорт досяг максимуму, я подумала, а може це все неправильно, може я не права, що терплю, може треба спробувати по-іншому, так само, як з красивою чашкою, піжамою і кавою? Я спробувала. І знаєте, у мене вийшло! Все виявилося легко, а головне – прекрасно! Набагато прекрасніше, ніж тягнути безглузді стосунки, думаючи, що так і треба… пити жахливу каву, повторюючи – яка різниця! Діставати із шафи некрасивий посуд, не отримуючи від нього радість! Одягати який-небудь одяг, переконуючи себе, що і так піде… Піде… Життя так нанівець і піде. Василіса Савицька Джерело
