Я тепер завжди дивлюся в очі…

Неважливо як одягнена людина, скільки в неї дипломів і яка сума лежить у гаманці.

Очі…

Вони можуть розповісти все про людину без слів.

Це бездонний океан і в кожного він свій.

Очі ніколи не обманюють і в них завжди написана історія кожної людини.

Ми тепер всі схожі як дві краплі води.

Ні, не зовнішністю чи кольором волосся, не віросповіданням чи національністю. Ми тепер схожі смутком.

У всіх людей з’явився глибокий смуток в очах. Це як прірва, в яку ти дивишся і сам туди ж падаєш. Цей сум неможливо приховати жодною косметикою та посмішкою.

Ось так дивишся в очі і не треба нічого питати. Відразу видно скільки болю пережила людина.

Молодь, сімейні пари, бабусі та дідусі, діти. Всі такі різні, але такі схожі.

Глибокий біль в очах.

Джерело