Дорослі, навчені досвідом люди твердять: вистачить дивитися серіали та зависати на Youtube, читайте класику, там усі відповіді на ваші запитання.
Запитань у нас, думаючих людей, звичайно ж, сила-силенна, але щоб сісти і поринути в багатошарові романи та епопеї, на цей же час потрібно знайти. І страх присутній: а раптом прочитаєш і не зрозумієш нічого, ні крапельки, в собі розчаруєшся…
Я все ж таки виділила час і вирішила пошукати відповідь на питання, яке мене сильно турбувало: “Чому з одними жінками чоловіки живуть все життя, а від інших біжать, як чорт від ладану, одних люблять, а іншими нехтують, перетворюють їх на “принеси- подай” і ліплять із них побутових рабинь?”
І знаєте, я здригнулася, коли мій мозок стикнувся з істиною. Наскільки все це просто пояснюється.
Нас, жінок, збиває з пантелику філософський закон: “Стався до людей так, як би ти хотів, щоб вони ставилися до тебе”.
Любляча жінка зі своєю кипучою енергією чи не на руках готова носити чоловіка і в усьому йому догоджати. І все їй здається, якщо я в нього “вкладуся”, більше, ніж інші, переплюну його колишніх та його маму, то він триматиметься за мене до кінця своїх днів.
Але минає час і чоловік із тугою в очах прямує до дверей із валізою. Чи не оцінив її заслуг. І в парі він їй все ще потрібен, навіть такий холодний і байдужий, відсторонений і незацікавлений. А вона йому – ні.
Жінка приходить до висновку, що трапилася їй людина невдячна. Вона йому ЕГО виростила, самооцінку підняла, і він тепер вирішив, що всі жінки світу будуть від нього без розуму, падатимуть до його ніг як стиглі груші.
“Ну-ну” – думає жінка. “Погуляє і повернеться. Вже я знаю всі його мінуси і недоліки, на які я очі заплющувала, і які ніяка інша мадам в здоровому глузді терпіти не буде”.
І чекає. Чекає. А він не вертається. Він знайшов собі ту, що обтирає об нього ноги. І чомусь тримається за неї. А додому не поспішає.
І ось тут ми з вами підбираємося до висновку, від геніальності якого мурашки біжать по шкірі:
«Ми любимо людей не за добро, яке вони нам зробили, а за те добро, яке ми зробили для них і ненавидимо за те зло, яке їм заподіюємо»
Чоловіки повертаються до тих, хто починає без них жити ще краще, яскравіше ніж раніше.
Завжди здається, що нас люблять за те, що ми добрі. І ми не здогадуємося, що люблять нас через те, що хороші ті, хто нас любить.
Дівчата, якщо ви хочете прожити з однією людиною довге та щасливе життя, потрібно вибрати того, хто вміє кохати. Вміє прощати, бути поблажливим.
Придивіться на його стосунки з мамою та бабусею, якщо вони рівні, сповнені турботи, чемності, поваги, отже, у нього міцна психіка, і спокійний характер.
А якщо ваш обранець тільки й робить, що скаржиться на те, що його ніхто довкола не розуміє, а лише кривдять і вимагають: рідня, педагоги, начальниця, то, мабуть, і ви можете дуже скоро поповнити цей список.
Отже, який висновок я зробила?
Що є у жінок, яких люблять все життя? А в них є головне – любов до себе. Вміння отримувати насолоду від поточного моменту. Вони дозволяють чоловікові зробити їх щасливими, але ніколи не дарують кохання авансом, щоб отримати її натомість.
Це і є здорові стосунки. А все інше – комплекси з дитинства, образи сьогодення та страх майбутнього, які потрібно викорінювати зі своєї свідомості.
