Риси, за які чоловіки все життя будуть носити своїх жінок на руках

Нас, жінок, збиває з пантелику загальнофілософський закон: «Стався до людей так, як би ти хотів, щоб вони ставилися до тебе». Любляча жінка зі своєю кипучою енергією чи не на руках готова носити чоловіка і в усьому йому догоджати. І їй здається, якщо вона в нього «вкладеться» більше, ніж інші, переплюне його колишніх та маму, то він триматиметься за неї до кінця своїх днів. Але минає час і чоловік із тугою в очах прямує до дверей із валізою. Не оцінив її заслуг. І в парі він їй все ще потрібен, навіть такий холодний і байдужий, відсторонений і незацікавлений. А вона йому – ні. Жінка приходить до висновку, що трапилася їй людина невдячна. Вона його виростила, самооцінку підняла, і він тепер вирішив, що всі жінки світу будуть від нього без розуму, падатиму до його ніг як стиглі груші. «Погуляє та повернеться, — думає жінка. — Я вже знаю всі його мінуси і недоліки, на які очі заплющувала, і які ніяка інша мадам у здоровому глузді не терпітиме». І чекає. Чекає. А він не вертається. Він знайшов собі ту, що витирає об нього ноги. І чомусь тримається за неї. І ось тут ми з вами підбираємося до висновку, який сформульував письменник Лев Толстой: «Ми любимо людей не за добро, яке вони нам зробили, а за те добро, яке ми зробили для них і ненавидимо за те зло, яке їм заподіюємо». Виходить, що триматися за нас будуть ті чоловіки, які самі «вклалися», а не були нами обласкані. І повернутися до тієї, яка всім своїм виглядом демонструє, як вона страждає за його відсутності. Толстой правий: якщо жінка благатиме і пхикатиме, вона нічого не доб’ється, тільки викличе роздратування і відштовхне від себе. Чоловіки повертаються до тих, хто починає без них жити ще краще, яскравіше, ніж раніше. І ще одна цитата Льва Толстого: «Завжди здається, що нас люблять за те, що ми хороші. І ми не здогадуємося, що люблять нас через те, що хороші ті, хто нас любить». Якщо ви хочете прожити з однією людиною довге та щасливе життя, потрібно вибрати того, хто вміє любити. Вміє прощати, бути поблажливим. Придивіться до його стосунків з мамою та бабусею, якщо вони рівні, сповнені турботи, чемності, поваги, отже, у нього міцна психіка та спокійний характер. А якщо ваш обранець тільки й робить, що скаржиться на те, що його ніхто довкола не розуміє, а лише кривдять і вимагають: рідня, педагоги, начальниця, то, мабуть, і ви можете незабаром поповнити цей список. Отже, що є у жінок, яких люблять все життя? А в них є головне – любов до себе. Вміння отримувати насолоду від поточного моменту. Вони дозволяють чоловікові зробити їх щасливими, але ніколи не дарують кохання авансом, щоб отримати його натомість. Це і є здорові стосунки. А все інше – комплекси з дитинства, образи сьогодення та страх майбутнього, які треба викорінювати зі своєї свідомості. Джерело

Звідки взявся цей стереотип: «Кохання без болю не буває»? Любов і стосунки дійсно вимагають роботи і компромісів, але при чому тут біль? Любов не повинна завдавати болю – це перше, що варто запам’ятати. Любов добра і терпляча. Якщо вам боляче – це не любов. Ніякої любов’ю і вищими ідеалами не можна виправдати насильство. Приниження. Витончені знущання над особистістю і душею. Це справжнісінькі тортури, які багатьом чоловікам сходять з рук. Вами маніпулюють? Вас принижують? І все це приправляється черговими словами: «Ну, люба, ти ж знаєш, як я тебе люблю»? Так, ідеальних чоловіків не існує (як і жінок), але невже це виправдовує знущання? Чоловік, який по-справжньому любить свою обраницю, ніколи не принизить її. Ніколи не буде соромити за кожну помилку і вселяти, що вона ні на що не здатна і без нього пропаде. Навпаки, він буде любити її всю цілком. З усіма вадами і недоліками. Він буде підтримувати і допомагати, надихати і мотивувати стати краще. Справжній чоловік не дозволить собі розглядати жінку, яка довірилася йому, як один із варіантів і «запасний аеродром». Його обраниця заслуговує бути коханою кожен день, а не час від часу. Вона заслуговує щирості і відкритості, а не фальшивих фраз і порожніх обіцянок. Він буде вірний їй і відданий. І вона відповість йому в сто крат сильніше. Тому що довіра в любові – як повітря. Без нього вона задихається. Без нього вона вмирає. Не погоджуйтеся на менше: ви заслуговуєте більшого Справжній чоловік оберігає свою жінку. Для нього важливо, щоб їй не було боляче – ні фізично, ні емоційно. Тому він стежить за кожним своїм словом і вчинком, щоб навіть випадково не поранити, не заподіяти страждання. Справжній чоловік завжди поруч і завжди надійний. У хвилини сумнівів – він нагадає коханій, яка вона досконала й прекрасна. Він завжди на її боці. Якщо помилилася – м’яко і делікатно виправить, але ніколи не опуститься до того, щоб кричати, принижувати та обзивати. Справжній чоловік з повагою ставиться до встановлених меж своєї жінки. Він знає, що вона і її тіло – не його власність. І тільки жінка має право вирішувати, як далеко дозволено зайти. Він поважає вибір своєї жінки. Навіть якщо вони одружені – це не означає автоматичного згоди на речі, яких вона не хоче. Чоловік, який дозволяє собі ображати жінку – справжній боягуз. Тим самим він принижує не тільки її, а першу чергу – себе. Справжній чоловік ніколи не змусить жінку плакати, і вже тим більше не стане над нею знущатися в такі хвилини. Навпаки, він хоче, щоб з її уст не сходила усмішка. Тому він при кожному випадку намагається зробити їй щось приємне, якийсь милий сюрприз у знак подяки за те, що вона поруч. Він хоче бачити свою жінку впевненою, успішною, сяючою. Не намагається переробити або виправити, а любить саме за оригінальність та унікальність. Якщо у його жінки – немислимі татуювання, пірсинг, кільця у вухах і носі – вона все одно для нього ідеальна. І він нікому не дозволить жодного зауваження або іронії з цього приводу. Адже він зустрів і полюбив цю жінку саме такою – не схожою на інших. Навіть якщо його жінка одержима кар’єрою – він підтримає її і в цьому. Навіть коли всі відвернулися від неї, він залишиться поруч. Навіть коли вона сама втратить віру в себе – він ніжно підхопить і допоможе злетіти. Він повинен бути тим, на кого можеш покластися, а не тим, кого боїшся Справжній чоловік – це той чоловік, на якого його жінка завжди може покластися. Що б не сталося і які життєві халепи вона б не потрапила. Йому можна про все розповісти, у всьому зізнатися, не переживаючи, що висміє або проігнорує. Любов – це вулиця з двостороннім рухом. Пісня, в якій зливаються воєдино два голоси. Для того, щоб стосунки були по-справжньому щасливими і успішними, працювати над ними слід обом партнерам. Якщо ви хочете, щоб поруч був справжній чоловік, то повинні стати для нього справжньою жінкою. Ви також повинні безумовно любити і підтримувати, мотивувати і підбадьорювати. Справжня любов і приниження – взаємовиключні категорії. Коли люблять, ніколи не принижують. А якщо принижують – немає любові. Немає і ніколи не було. Тому, перш ніж ви зважитеся полюбити когось – навчіться любити і поважати себе. Коли будете знати собі ціну, пишатися собою, то ніколи не дозволите, щоб вас принижували і емоційно знищували. Ніхто і ніколи не наважиться ставитися до вас як до сміття, якщо ви ставитеся до себе, як до дорогоцінного каменю. До речі, яким ви і є. Кохайте і будьте коханими! Ви цього заслуговуєте. Джерело

Я знаю, що нічого нового я не зможу сказати, але хочеться поділитися своїми життєвими спостереженнями, а саме розповісти історію про те, як методично і цілеспрямовано знищувати свою сім’ю, не помічаючи і не усвідомлюючи цього. Приблизно 11 років тому мені пощастило зав’язати стосунки з дівчиною. Мені тоді було 23 роки, а їй 18. Я будував кар’єру в столиці, приїжджаючи у вихідні, а вона жила і навчалася в нашому рідному місті. У підсумку, приблизно 5 років після того ми одружилися, а ще через рік у нас народився син. Жили ми в цілому непогано. У мене була будівельна компанія. Грошей вистачало на хліб з маслом, і ще трохи залишалося на Порше, БМВ, нерухомість й інші радощі. І ось, через майже 11 років спільного життя вона вирішила піти від мене. І річ не в тому, що настала криза, багато компаній пішли на дно, а грошей стало не вистачати. Все якраз інакше. Коли вона на повному серйозі мені оголосила про своє рішення піти, я впав у ступор. В ступор в плані того, що в моїй голові твердо зміцнилося і пустило коріння відчуття, що можна втратити все – бізнес, гроші, майно, пережити зрадників-партнерів, бандитські розбірки, проламану голову, суди та інші принади. Але мені ніколи не приходило в голову, що вона може піти від мене! За звичкою, я пішов в магазин, купив горілки, напився… Мені захотілося здійснювати емоційні та необдумані вчинки. Але після протверезіння, я почав аналізувати. Аналізувати факти і події з нашого спільного життя. І чим більше я аналізував, тим страшніше мені ставало від самого себе. У мене немов полуда з очей зійшла. На початку наших стосунків, вона – зовсім юна, чиста, прекрасна і віддана мені дівчинка, дивилася закоханими очима, раділа моїм успіхам, іноді ображалася на мої посиденьки з друзями, але тут же пробачала. А я завжди щиро просив вибачити мені за будь-які провини, дарував квіти, невеликі подарунки, але головне увага. Через кілька років спільного життя, приходячи ввечері додому після роботи і сідаючи за стіл, за яким мене чекала готова вечеря, я поступово переставав бачити в ній людину. Живу, зі своїм внутрішнім світом, своїми думками, емоціями, переживаннями… Я бачив її, бачив те, що в будинку ідеальний порядок і чистота, бачив, що вона прекрасна господиня і любляча дружина, яка розповідає мені про те, як пройшов її день, задає мені питання… Але я ніколи не дякував їй за це. Я слухав її, але не чув. Я щось відповідав, але не усвідомлював цього. Я наче був не тут поруч з нею, а десь далеко в своїх думках. Я немов дивився крізь неї. Потім, бувало, я зривався через проблеми на роботі, або мене запрошували друзі і я їхав на кілька днів, вимикав телефон і не відповідав на її дзвінки. Бувало, я робив так навіть тоді, коли вона була вагітна і коли наша дитина тільки народилася. Потім приїжджав, як ні в чому не бувало. Спочатку просив вибачення, потім рідше, потім зовсім перестав вибачатися за свої вчинки. Потім ми перестали розмовляти. Не те, щоб зовсім, але близькість між нами стала зникати. Ми розмовляли як і раніше на різні теми, її образи, здавалося, забувалися, але ми перестали ділитися своїми переживаннями, почуттями, відчуттями. Потім я почав йти спати в іншу кімнату окремо від неї і дитини, тому що рано вставати на роботу і не хотілося їх будити… Звичайно, я намагався всіляко відкуповуватися за будь-яких обставин. Скаржився на втому, постійне нервове напруження й іншу нісенітницю. Ні в чому не обмежував дружину і намагався виконувати будь-яке її бажання в матеріальному плані. Хоча її запити були більш ніж скромні, і якщо хто і намагався зберігати сімейний бюджет і не витрачати зайвих грошей, то це точно не я. І ось одного разу, коли я повернувся додому через 2 або 3 дні після чергової гулянки, дружина сказала, щоб я йшов туди, звідки прийшов… Тепер, через кілька місяців після цього, ваш покірний слуга раптом зрозумів, що без цієї жінки його життя не має ніякого подальшого сенсу. Що в найважчий момент, коли здавалося, що гірше бути не може, вона була єдиною, хто давав стимул жити далі. Я не розумів цього, не усвідомлював, але відчував, що є вона і є наш син. Є вони – найважливіші для мене люди. Тепер, прийшло усвідомлення, що завжди любив лише її. Що так багато недодав їй в емоційному плані і як це прекрасно – все життя любити лише одну жінку! Але тоді відсунув її в найтемнішу комору своєї душі. Щодня, просто і планомірно знищував її зсередини, виїдав її душу своєю байдужістю і безсердечністю, завжди скупий і черствий для прояву почуттів. А вона терпіла всі ці роки і чекала, що я змінюся… Але вона як посудина – чим її наповнюєш, те і отримуєш на виході. Прекрасна, чиста і любляча дівчинка «померла», переродилася в безсердечну і черству жінку, впевнену в тому, що всі мужики козли. Тепер, можу лише подумки уявляти, як приходив би додому, дарував квіти, нехай навіть одну квітку, обіймав, говорив, як сильно люблю її, дивився б на неї і відчував неймовірне щастя від того, що вона є, що вона поруч. Але це вже втрачений безповоротно епізод життя. Немає шансів щось вдіяти, стерти образи і розчарування, які залишили незабутній слід. Тим більше люди змінюються. Я, в усякому разі, не сильно в це вірю. Це я про себе. Тому, кому Бог дав коханих і люблячих людей – бережіть вашу любов. Жінка, як квітка – вона не терпить грубості, брехні і принижень. Що посієте, те і пожнете. Любіть одне одного і говоріть про це! Кожен день робіть вчинки заради коханих! Джерело

Хто він, справжній чоловік? У наш час важко знайти справжнього чоловіка, який буде любити нас і цінувати нас так, як ми того заслуговуємо. Важко знайти ту саму людину, яка прийме тебе такою, яка ти є. Важко знайти справжнього чоловіка, який змусить вас відчути себе найщасливішою і коханою жінкою у світі. Тільки справжній чоловік може зрозуміти, що на усе життя вистачає однієї жінки. Чоловіки, які зустрічаються з великою кількістю жінок, егоїстичні, похітливі й ігнорують почуття свого партнера. Такі чоловіки — не справжні, адже справжній чоловік знає, що його серце належить лише одній жінці. Йому відомо, що важко знайти справжню, чисту і вірну любов. Якщо він її знайде, то зробить все можливе, щоб її зберегти. Поняття “справжня жінка” для нього — просто голлівудський еталон. Якого він не прагне: він цінує тебе такою, яка ти є, з твоїми страхами та слабкостями, недоліками, звичками, які його дратують. Він любить тебе такою, якою ти є. Справжній чоловік бореться за жінку, яку він дійсно любить. Він захищає вас і оберігає. Він готовий зробити все, щоб ви відчували себе в безпеці. Справжній чоловік завжди з тобою. Він не дозволить вам залишитися наодинці зі своїми проблемами, турботами та страхами. Він прагне допомогти вам. Справжній чоловік гарантує, що на нього завжди можна покластися. Справжній чоловік завжди чесний, щоб не образити ваші почуття і не розбити ваше серце. Справжній чоловік завжди каже вам правду, якою б жорстокою і болючою вона не була, тому що він знає, як багато означає для вас довіра. Справжній чоловік розділяє з вами ваші інтереси й захоплення. Справжній чоловік заохочує вас і надихає вас своїми словами та діями. Він вірить, він мотивує вас. Справжній чоловік вибирає виключно вас, тому що немає іншої людини, яка б займала таке особливе місце в його серці! Джерело

На запитання «Куди поділися всі хороші чоловіки?» є відповіді: хороші чоловіки бояться шлюбу. Вони бояться розлучення. Вони бояться втратити своїх дітей. Вони не хочуть дорослішати або просто не можуть знайти собі хорошу жінку. Я був одружений і тепер ось запитую себе: що може змусити мене зробити це знову? Можете сказати: повага, підтримка, ніжність, любов, пристрасть, сумісність, спілкування, відданість. Але цього не достатньо. Це і так само собою зрозуміло. Мені потрібна жінка-партнер, яка зможе бачити в житті прекрасне, але і встояти перед його випробуваннями. Я не хочу бути веденим або провідним. Я хочу йти разом за руку з нею. Тому, що коли чоловік веде і бере на себе контроль в стосунках – це ж не рівність і не партнерство. І коли жінка постійно пиляє чоловіка, тому що він не знає, що робити – це теж не рівність і не партнерство. Іноді мені потрібно тримати штурвал, а іноді я слабкий і цю роль повинна брати на себе моя жінка. Іноді ми обидва можемо бути слабкими й ми повинні знайти спосіб перезарядити себе і свої стосунки. Я шукаю собі рівню. Я хочу показувати любов і намагатися для жінки, але так само хочу відчувати це у відповідь. Я хочу відчувати себе бажаним, а не так, немов с*кс потрібен тільки мені. Я хочу знати, які у неї фантазії та не відчувати осуду щодо моїх. Я хочу зазирнути в розум жінки та захопитися тим, що там знайду. Хочу бачити, як вона усміхається, коли дивиться на мене і думає, що я не помічаю. Хочу просто насолоджуватися присутністю один одного. Але це часто неможливо, тому що жінка думає, що повинна будувати з себе важкодоступну і не показувати почуттів, «щоб зберегти мій інтерес». А я хочу ділитися мріями. Нехай навіть вони здаються недосяжними, але я хочу, щоб моя жінка їх поважала, щоб вірила в мене. І вірила в наші стосунки, поважала і шанувала їх, як і я. Я точно знаю ціну невдалого шлюбу. Тому на наступний раз хочу дві речі: відданості нашим стосункам, щоб ми обидва були налаштовані їх зберегти, і готовності переживати труднощі, а не думати, що з кимось іншим може бути краще і легше. Гарні чоловіки та жінки ще є, але ми витрачаємо занадто багато часу на пошуки ідеального партнера, замість того, щоб просто докласти зусиль для хороших стосунків. Яка Ваша думка з цього приводу? Чи правдиві слова чоловіка? Діліться думками в коментарях. Джерело

Чоловіки і жінки по-різному висловлюють свою любов і прихильність. У чоловіків це більше відбивається в їх поведінці. І ось як вони поводяться з тими, кого по-справжньому люблять: 1. Він уважно слухає тебе. Зазвичай жінки – найкращі слухачі, ніж чоловіки. Але правда в тому, що чоловіки завжди зосереджуються на тому, що їм цікаво в даний момент. Так що коли він не просто слухає тебе, а активно приділяє тобі увагу і зі змістом відповідає – тобто активно слухає – можеш бути впевнена, що він любить тебе. 2. Він не боїться йти на жертви. Йти на жертви набагато легше, коли робиш це заради людини, яку любиш. Насправді, закохані чоловіки відчувають величезний дискомфорт при думці, що їх жінка нещасна – особливо, якщо він може зробити хоч щось. Тому коли він йде на жертви заради тебе, він показує тобі свою любов. Він буде майже завжди ставити тебе на перше місце, навіть якщо для цього йому потрібно змінити плани і вийти зі своєї зони комфорту. 3. Він показує свою вразливість. Чоловіки дуже обережні з тим, щоб не показати те, що інші можуть порахувати слабкістю. Але якщо він любить, то хоче бути собою. Якщо він любить, він захоче, щоб ти знала його справжнім, з усіма її слабкостями. 4. Він любить тебе навіть в найгірші твої дні. Коли чоловік любить, він вважає жінку прекрасною незалежно від ситуації – без макіяжу, спросоння, в піжамі та ін. 5. Він пишається тобою (і не боїться показати це). Справжній чоловік, який любить, не соромиться сказати, що він тобою пишається. Він буде помічати твої старання – як професіонала, матері, сестри, дочки. Він не боїться твоїх успіхів. Джерело

Чоловік нещодавно одружився і повертався зі своєю дружиною додому. Вони перепливали озеро на човні, коли раптово почався шторм. Чоловік був воїном, але жінка дуже злякалася, тому що ситуація була майже безнадійна. Човен був невеликий, а шторм був дуже сильний, і в будь-який момент вони могли потонути. Але чоловік сидів тихо, спокійно, ніби нічого не відбувалося. Жінка вся тремтіла і каже, – «Ти не боїшся? Це можуть бути наші останні хвилини життя. Здається, ми не зможемо дістатися до берега. Тільки диво може врятувати нас, інакше ми помремо. Невже тебе це не лякає? Чоловік витягнув ме4. Це ще більше спантеличило жінку. Що він робить? Тоді він підніс його до шиї жінки, ме4 був дуже близько до неї, він мало не торкався її шиї. Він запитав: «Ти боїшся?» Вона промовила: «Чому мені потрібно боятися? Якщо меч в твоїх руках, навіщо мені боятися? Я знаю, ти мене любиш». Він поклав ме4 назад і сказав: «Це тобі моя відповідь. Я знаю, Бог любить мене, і ме4 в Його руках, і шторм в Його руках. Тому що б не трапилося, все буде добре. Якщо ми виживемо – добре; якщо ми не виживемо – добре, тому що все в Його руках, а Він не може робити щось неправильно». Іл: Alane Carvalho Джерело

Є жінки, які все своє життя присвячують іншим: дітям, родичам, чоловікові. Ми всі знаємо таких. Вони віддають все і не отримують нічого натомість. Але є межа. Рано чи пізно такі дії стануть емоційним і психологічним тягарем. Задумайтесь, чи хочете ви покласти своє життя до ніг інших людей? Якщо ні, тоді почніть застосовувати ці 5 правил у своєму житті! 1. Насолоджуйтесь тишею і спокоєм! Тиша корисна для вашого мозку. Обов’язково заведіть собі звичку проводити хоча б 30 хвилин в повній тиші. Це допоможе вам почути себе, свої потреби. 2. Значні розмови – важлива частина життя. Це розмови з людьми, які здатні нас почути і зрозуміти. Такі розмови допомагають позбутися від занепокоєння, зняти тягар відповідальності хоча б на пару хвилин. 3. Говоріть «ні». Якщо ви завжди готові побігти на допомогу іншим – незабаром вашого ресурсу не стане. Якщо вам самим погано, немає нічого ганебного в тому, щоб сказати: “Я не можу тобі допомогти, я погано себе почуваю”. 4. Пишайтеся собою. Люди, які звикли робити все для інших, не відчувають гордості за себе. Відповідно і інші люди сприймають все, що вони роблять, як належне. Починайте себе хвалити, хоча б подумки відзначайте ваші перемоги. 5. Навчіться піклуватися про себе. Це дуже просто – почніть витрачати час на себе. Купіть собі подарунок просто так, без приводу. Займайтеся тим, що вам подобається. Життя – тільки одне і не витрачайтейого повністю на інших людей. Джерело