Викиньте з голови думки про розлучення – це все від лукавого!

Викиньте з голови думки про розлучення – це все від лукавого. З іншим чоловіком ще гірше буде. Навіщо міняти човен, якщо веслами керувати не вмієш? Навіщо лізти на глибину, як не можеш плавати? Потонеш! Не чекай на диво, а плавати вчися. Біда в тому полягає, що спочатку у більшості людей причини створення сім’ї докорінно невірні. Ми взагалі не розуміємо, що таке кохання, навіщо створюється сім’я та народжуються діти. Тому більше половини шлюбів розпадаються, а решта – живуть і мучаться, і лише небагато сімей дійсно щасливі. Я звертаюся і до чоловіків, і жінок. Усіми силами бережіть свої сім’ї, уникайте гріха, прощайте один одного і рятуйте Любов. Адже хто не вміє прощати – той не вміє любити і ніколи не буде щасливим. Потрібно молитися один за одного, у храм ходити разом, і все у вас буде добре!. Протоієрей Петро Гур’янов Джерело

Я – твоє тіло, і я звертаюся до тебе …

Я – твоє тіло, і я звертаюся до тебе … Я виглядаю так, як ти думаєш про мене. Будь ласка, думай про мене, що я красиве. І я буду таким. Коли ти думаєш про хвороби і намагаєшся вишукувати їх в мені, то мені доводиться підлаштовуватися під твої думки, і я починаю хворіти. Коли ти багато часу приділяєш думкам, які викликають у тебе негативні емоції, я теж починаю хворіти. Тому що дорогоцінна життєва сила йде на ці думки. Коли ти думаєш думки, що викликають радість, я буквально розквітаю і молодію на очах. Мої резерви і можливості дуже високі. Просто вір в мене: я здатне до регенерації, я здатне відновлювати втрачені органи. Я можу видужати, навіть коли ваші лікарі поставлять мені невиліковний діагноз. Просто допоможи мені своїм бажанням і вірою в мої можливості. Я так влаштоване, що легко можу функціонувати тисячі років і більше. Навіщо ти вже в 35-40 років, а то і раніше починаєш думати про старіння? Ти стариш мене своїми думками. Бо в вашому суспільстві витає заразна програма, що 100 років – це майже межа. Коли ти збираєшся щось з’їсти, хоча б іноді запитай мене, а що потрібно мені? Якщо ти навчишся чути мене, я завжди відповім тобі. І це буде нам з тобою тільки на користь. Ти ж вживаєш їжу на автопілоті або начитавшись чергових розумних книг. Не напихай мене, будь ласка, всілякими таблетками, силіконом, ботоксом і. т. д. Я можу бути красивим і без всього цього. Просто допоможи мені. І я з радістю прийму потрібні форми для тебе. Я дуже люблю гуляти на свіжому повітрі. Плавати. Побігати люблю. Танцювати. Подобається масаж. Секс. Заняття, які приносять тобі радість. Я дуже вірю тобі: і якщо, з’ївши шматок торта, ти думаєш що погладшаєш, я реалізую твою думку і гладшаю. Я тебе дуже люблю. І мені дуже хочеться почути слова подяки і слова любові від тебе. Хоча б іноді…Але, якщо ти не зробиш цього, я все одно безумовно люблю тебе. Я, твоє Тіло, твій Всесвіт. Дякую Тобі: я існую, бо ти цього побажав. І я таке, яким ти бажаєш бачити мене. Давай допомагати один одному. Твоє тіло. Алена Брандіс Джерело

Як навчити дитину не перебивати дорослих. Просто геніальний метод!

У дітей зазвичай багато всього відбувається. Найчастіше їх просто розпирає сказати щось і вони біжать прямо до мене, щоб розповісти, що у них на думці незалежно від того, розмовляю я вже з кимось чи ні. Так вони звикли. Це було до того, як я побачила цей дійсно геніальний метод у моєї подруги. Як просто навчити дитину не перебивати? Я говорила з нею одного разу, коли її (тоді 3-річний) син хотів щось сказати. Замість того, щоб перервати нашу розмову, він просто поклав свою руку на її зап’ястя і став чекати. Моя подруга поклала свою руку поверх його, щоб дати йому знак, і ми продовжили спілкуватися. Після того, як вона закінчила свою розмову, вона повернулася до нього. Я була у захваті! Так просто. Так ніжно. Так шанобливо як для дитини, так і для дорослого. Її синові потрібно було почекати кілька секунд, поки мама закінчить своє речення, після чого вона звернула всю свою увагу на нього. Ми з чоловіком відразу взяли цю техніку на озброєння. Ми пояснили дітям, що якщо вони хочуть поговорити, а хтось вже розмовляє, вони повинні покласти свої руки на наші зап’ястя і почекати. Знадобилося трохи практики і кілька легких натиснень на наші власні зап’ястя, як ніжні нагадування, але я рада, що діти перестали нас перебивати! Більше ніяких «Почекай» або «Не перебивай дорослих». Тільки простий жест – злегка торкнутися зап’ястя. От і все. Це працює! Джерело

Смішна правда про те, як господині на Галичині готують святкові страви

СВЄТА – деінде то означає жіноче ім’я. Але тілько не на Галичині. Бо свєта у нас – це масштабне дійство, що об’єднує родину в прибиранні, готуванні, в чергах чеканні, купуванні, випіканні, прикрашанні, з сусідами змаганні, ще одному прибиранні. І аж потім, як лишуться сили і здоровля, – споживанні тих наїдків і наріканні, шо треба на другий рік готувати менше. Не кожне свято – то свєто. Свєт є йно три види: Різдвєні, Великодні і храмовий празник. Би мали час перевести подих і зачинати ”готувати менше” з новими силами. ПЛЯЦКИ – свєткова валюта. Традиційна галицька випічка, на фоні якої торти – то пародія. Пляцків має бути різних і більше, ніж голубців в банєку: з вишнею, маком, сиром, маком і сиром докупи, курагов, ябками, кісільом, халвов, ружою, галяретков, горіхами і арахісом. Пляцки їдят на свєта, дают родичам додому і ховают в морозилку, (як часом хтось прийде, а в хаті ніц не буде). Але кожна справжня галицька господиня знає, шо найліпший кусок має взяти на роботу, би показати, що вона дійсно справжня галицька господиня. При тім неодмінно примовляти: “Та йой, во на скору руку заколотила”. НІЦ – особливий вид меню, в яке входять холодець, голубці, кишка, росіл з налисниками, смажена риба, печінковий торт, пару салатів і пляцків. Готують ”ніц”, коли не чекають на свєта гостей. Звідси походять черги в магазинах і ”нема місця” в холодильниках. За животи мовчу. Отож, най ваше ”ніц” вам файно смакує і ще сі лише, би кинути в морозилку! Автор тексту: Зоряна Дзера Джерело

Чи знаєте ви, що королева Англії Єлизавета – потомок нашої королеви Агати? (На фото)

Київ дав 158 королів і королев Європі! В Європі було найбільше(!!!) королев і королів, які були з Києва чи мали родинні зв’язки. Цей історичний малюнок, якому до тисячі років (на фото), увіковічнений в Софії Київській. На ньому чотири славетних королеви. Франції – Анна, Угорщини – Анастасія, Норвегії, а потім Данії -Єлизавета, Англії – Агата.Всі вони доньки Ярослава Мудрого, великого князя Київської Русі. В цей час чоловіком Польської принцеси був їхній брат Ізяслав, королевою сестра батька. Інший Володимир був чоловіком принцеси Німеччини. Мама їхня була принцесою Швеції Інгігердою, брати якої були королями Швеції і Данії. Вся Європа без виключення мала родинні зв’язки з Київською Руссю – Україною! Чи знаєте ви, що королева Англії Єлизавета – потомок нашої королеви Агати?(На фото). Чи не тому Англія вірний друг України в ці визначальні часи?Чого лиш Борис Джонсон вартий! А донька Агати Маргарита стала не лише королевою Шотландії, але й її святою! Бо за життя найбільше храмів Божих побудувала і добрих справ зробила. А далі і Річард Хоробре серце, і Марія Стюард – з нашим, тобто Агатиним, королеви з Києва корінням! Шановний Макроне, а вам слід нагадати про легендарну Анну Київську, яка стала королевою Франції, знаючи 4-ри мови. Привезла Євангеліє, на якому присягали чи не всі королі Франції, написане у Києві. Кров королеви Анни текла у 18-ти королів Франції (!). А ще про те, як саме цей легендарний портрет 4-х сестер з Києва, які стали королевами Європи, врятував святу Софію! І тут ще угорцям варто нагадати нашу- їхню королеву Анастасію.Бо саме завдяки заступництву Києва і могутніх Київських князів угорський король Андруш, чоловік Анастасії, був врятований від смерті.Бо на той час Київська Русь була НАЙБІЛЬШОЮ державою Європи.І найвпливовішою!Може тому так впевнено вела себе і не визнавала жодних ультиматумів вже відома нам королева вікінгів Єлизавета? Рідна сестра згаданих королев. Ну ви ще чули десь, щоб одна жінка стала за життя спочатку королевою Норвегії, а потім Данії?А наша Єлизавета стала! І ще й доньку королевою зробила. А ще врятувала принцесу Англії сироту Гіту від ненависного шлюбу… А потім віддала ту англійську принцесу Гіту за київського короля Володимира Мономаха! Бачите скільки у нас англійського? Французького, нормандського, датського, шведського, польського, норвежського, угорського? Ось яке у нас, українці міцне коріння ВЖЕ було ЄВРОПЕЙСЬКОГО роду! А хто сумнівається – розкажіть їм ось цю історію!І те що Київ дав 158 королев і королів Європі!І ще дасть!Разом до перемоги! Тетяна Редько Джерело

Священик стояв в черзі до сповіді. Його вразило те, що побачив і почув…

Розповідь одного священника про те, як люди йдуть на сповідь, шокувала всіх. Отже, це було одного ранку в четвер на початку місяця. У найбільшому храмі міста утворилася черга до сповідальні, в якій був наш священнослужитель та терпляче чекав своєї черги покаятися у своїх гріхах. За якусь мить в приміщенні храму атмосфера стала напруженою. Люди з жадібними очима дивилися в бік дверей з яких повинні були вийти святі отці. Хтось нервово потирав руки, деякі люди постійно дивилися на годинник, а дехто просто дивився в стелю. Коли о 9.01 з’явилися священники, черга розділилася на три частини і тут почалося. Віряни почали сваритися хто з них перший в черзі, почалася штовханина, а найбільш нетерплячі ставали чергу з іншого боку. На щастя, були й такі люди, які просто відійшли й тихенько чекали, поки закінчиться весь цей концерт. «Чи має сенс така сповідь?» — запитав себе подумки священник. Перед сповідальнею люди не думають про скоєні гріхи, а поповнюють свою скриньку Пандори новими нецензурними епітетами, гнівом, нетерпінням, заздрістю та образами. Джерело

Її син у пориві гніву розбив величезне дзеркало. Реакція мами – приклад для багатьох батьків!

Так виглядав мій передпокій минулої середи. Розбите дзеркало. Гострі уламки. То був мій передпокій. І це накоїв мій син. Часом, хоч ні, досить часто, речі ламаються і не підлягають відновленню. І у вас перехоплює подих. Зовсім не від щастя. Тоді й у мене перехопило подих, коли мій син влетів у ванну, злий, розлючений, втомлений від самого себе через причини, які відомі тільки йому. І коли він вирішив розгромити двері у ванній, почавши трясти ними з усієї сили, дзеркало розлетілося на мільйон уламків, відбиваючи світло того сонячного дня. Я мовчала. Я зробила глибокий вдих. Випустила собаку у двір, щоб вона не поранила лапи, відвела кішку до підвалу з тієї ж причини. Вийшовши на подвір’я, я відчула, як гарячі сльози течуть по моєму обличчі. Дивно, наскільки самотньою може почуватися одинока мама в подібні моменти. Я усвідомила, як мені страшно і наскільки я засмучена. Невже це сталося зі мною? Так. То був не сон. Я стояла і думала, це прояв його характеру, що розвивається, або щось ще? Я чула його схлипування, що долинали з ванної. Його душа страждала. Мій син не чекав на це теж. Привіт, Злість, я не пам’ятаю, щоби запрошувала тебе до свого дому. Страшно. Жахливо. Соромно. Неспокійно. Тривожно. Глибокий вдих, #МамаВоїн. Глибокий вдих. Ця маленька, тендітна дитяча душа потребує тебе прямо зараз. Вона потребує тебе в кращому прояві. У твоєму щирому співчутті. У найніжнішій маминій втісі. Ще кілька глибоких вдихів. Іди, Мамо. Іди. Іди зараз. Відчини двері, пройди крізь товщу осколків, зазирни за зламані двері, поглянь на личко, яке ти любиш найбільше в цьому світі, на червоні та заплакані очі. Раптом його голос каже: Мамо, я ніколи більше не зроблю нічого подібного. Мені так шкода”. Ще сльози. Схлипування. Невпевненість на його милому обличчі. Іди, Мамо. Підійди до нього. Іди зараз. Обійми його. Так, ти теж плачеш. Ну і що. Обійми його міцніше. Поглянь, як він згортається калачиком у твоїх обіймах. Він щасливий, що може відчувати твою любов. Він може покластися на тебе. Поглянь, він ще зовсім маленький. Поглянь, яка тендітна в нього душа. Я люблю тебе. Ти в безпеці. Я тут. Найгірше позаду. Ти у мене в руках. Я тут. Я люблю тебе. Іди, Мамо. Розкажи йому про Гнів. Розкажи прямо зараз. Лють – це воістину сильне почуття. Але ти маєш повне право на Лють. Гнів обпалює. Але він також очищає. Він може зруйнувати. Син киває. Він це відчуває. Він зустрівся з Гнівом віч-на-віч. Існує набагато кращий спосіб висловити сильні почуття. Ми попрацюємо над цим разом… завтра. Я тут, щоб допомогти тобі. Ти в безпеці. Ти ніколи не самотній у своїй люті. Ти ніколи не самотній у своїх сльозах. А зараз ми тут приберемо всі разом. І ми вичистили усі уламки. Ми підмели підлогу, а потім все ретельно пропилососили. Це була безмовна робота. Це була старанна робота. То була вдумлива робота. Іноді речі ламаються. Деколи ми ламаємо їх самі. Важливо не те, чому це ламається чи як. Важливо те, як ми реагуємо на цю поломку. Вона нас “вбиває”? Чи запускає нас у вир провини та покарання? АБО Допомагає нам згадати, як це любити від щирого серця? Допомагає серед «правоти» та «неправоти» розгледіти справжню ЛЮБОВ? Так. ЛЮБОВ. Іди, Мамо. Іди зараз. Іди до свого малюка. Навчи його цьому. Покажи. Проживи це. Це і є ЛЮБОВ. Іди прямо зараз. Джерело

Поради мудрої бабусі, які допоможуть завжди жити у достатку

Завдяки дотриманню цих правил, ви більше не будете жити у бідності. Скоріше дізнайтесь, що потрібно робити, щоб забути про чорну смугу у житті та розбагатієте. Вчіться та розвивайтесь. Якщо ви складете руки та будете чекати, що вам хтось допоможе та розв’язати ваші проблеми, ви глибоко помиляєтесь. Для того, щоб гарно заробляти, потрібно працювати та постійно навчатись. У наш час існує безліч занять та тренінгів, які навчать вас, як правильно заробляти гроші. Скориставшись таким шансом, ви обов’язково досягнете успіхів та найближчим часом розбагатієте. Не потрібно постійно скиглити та скаржитись на весь світ. Такий настрій ніколи не приведе до позитивних змін. Таким чином ви програмуєте своє життя на бідність. Перестаньте перекладати свої поразки та інших та звинувачувати людей, які вас оточують у своїх бідах. Змініть себе, подивіться на себе з іншого боку й ви помітите, як життя зміниться. Не треба лінуватись. Можна повісити для себе у кімнаті банер, де буде надпис – «Що я зробив для того, щоб досягти своєї мети?» таким способом можна з легкістю досягти своє мети. Ви подивитесь самі, як почнете прикладати сили, для здійснення вашої мрії. У вас повинен бути стимул та жага до підкорення цілі. Якщо цього бажання не має, значить й ціль для вас не дуже важлива. Вас відображає ваше оточення. Подивіться навкруги, які люди знаходяться поруч. Може саме вони тягнуть вас на дно та заважають розбагатіти? Ваші друзі повинні підтримувати вас та радіти за ваші успіхи, а не відмовляти вас кинути свою мрію. Потрібно жити за своїми коштами. Не потрібно жити у кредит, взагалі забудьте про цю звичку. Ваш кредит не закінчиться ніколи, ви все своє життя будете постійно брати та віддавати гроші. Потрібно навчитись витрачати стільки грошей, скільки у вас є. Кожна людина може змінити своє життя, варто лише спробувати! Джерело

Всі думали: ось бідолаха! Її ж чоловік кинув, пішов до іншої!

Всі думали: ось бідолаха! Її ж чоловік кинув, пішов до іншої! Як це пережити? А вона купила нові шпалери, чарівні штори і зробила ремонт. На шпалерах був темно-зелений візерунок, а штори – кольору стиглої черешні. І це було красиво! Хоч би з горя руки на себе не наклала, обговорювали між собою її тітоньки. А вона рано вранці ходила на ринок за рум’яними пахучими яблуками, пекла ніжну шарлотку, варила собі міцну каву з вершками, на обід готувала лазанью з грибами і баклажанами, на вечерю – овочі з прованськими травами. Як же їй тепер самотньо, турбувалися батьки і запрошували приїхати на дачу. Вона завела собаку і читала вечорами Софі де Вільнуазі. Собака водила її гуляти в парк, говорила: подивися, яка білочка і ловила для неї жаб. Софі пропонувала змінювати плани на життя і вірити в щасливе майбутнє. Їй, напевно, дуже погано, просто уваги не подає, вирішили подруги. А вона купила два сарафана, плаття “в підлогу”, солом’яний капелюшок, пару білих босоніжок і пофарбувала волосся в колір гіркого шоколаду. Напевно, плаче, нещасна, ночами в подушку, подейкували сусіди. А вона, заваривши собі зелений чай з лаймом, відкривала вікно, сідала з чашкою на підвіконня і милувалася величезним місяцем. А потім солодко засинала під звуки нічного міста. Їй снилося море, різнокольорові мушлі і доброзичливі дельфіни. Яа же ж її не щастить, обговорювали колеги. А вона записалася на курси водіння автомобіля, успішно здала іспит, купила недорогу стару машину і дорогу дорожню сумку. Це ж такий удар, коли чоловік іде, шепотілися знайомі, хоч би в депресію не впала. Вона закинула в нову сумку сарафани, білі босоніжки і поїхала з собакою до моря. Знімала кімнатку у старенької, купувала варену кукурудзу і запечену рибу, їла на сніданок гарячі коржі, персики і виноград, пірнала в солоні теплі хвилі, захоплювалася неймовірними заходами. Засмагла, схудла. Відпустка закінчилася, повернулася додому, а там … він. Говорив, що помилився і просив почати життя спочатку. А вона змінила номер телефону, купила новий замок і викликала слюсаря. Виявилося, що слюсар теж любить міцну каву, яблучні пироги, місяць, обожнює собак і читає книги. Він поміняв їй дверний замок, замінив старенький кран на кухні, навчив готувати м’ясо по-французьки, каву по-віденськи і зробив їй пропозицію. Собака була не проти. Вона теж. Через рік, виявилося, що він цілком стерпно співає колискові, легко і невимушено керує двомісною дитячою коляскою і вміє сповивати крихітних дівчаток. Причому одночасно обох. А ще через рік вони, як і мріяли, купили будиночок за містом. Привели в порядок запущений сад, поселили в ставку карасиків, повісили на вікна легкі штори, купили гарний посуд. Вона готує овочі та рибу, пече чудові штрудели і варить сливове варення. Крізь відчинене вікно залітають метелики, пахне яблуками і ромашками, чується щасливий дитячий сміх і гавкіт собаки. Пізно ввечері, коли дочки будуть солодко спати, а собака згорнеться клубочком біля теплого каміна, вони, як завжди , посидять, обнявшись, на ганку, послухають звуки нічного саду і скажуть один одному «Люблю» … Автор: Вікторія Галицька

«Ангели-охоронці існують, просто у них крил нема»: історія про людську доброту!

Старенька бабуся продавала біля дороги хустини та шкарпетки. Ось проїхала перша машина, друга, десята, але ніхто не зупинився. Однак, не може просто так піти та покинути – треба хоча б одну пару продати. Вже почався невеликий сніг та повіяв вечірній холод.  Аж раптом біля неї стала велика іномарка чорного кольору. З салону вийшов чоловік, років 40 на вигляд. Тримав дорогий айфон останньої марки та товстий гаманець. – 50, за 40 віддам… – Чому так дешево? Бачу, що це ручна робота.  – Ох, синку, просто віддаю за безцінь, щоб мати хоча б якусь копійку.  – Тоді давайте мені всі шкарпетки та хустини. І не за 40, а 50. Будуть родичам та колегам по роботі такі гарні подарунки. А ви далеко живете?  – Моя хата за тим поворотом.  – Тоді сідайте в машину, я вас довезу. Пізно, бачу, що біля дороги навіть ліхтарів нема. Ви ще й у легенькому пальті та чобітках. Не бійтеся, я вас не вкраду. Та і який злочинець спершу купує шкарпетки, а потім викрадає літню бабусю.  Він ввімкнув підігрів сидіння та пічку, за руку посадив бабусю та защепив паском. І у дорозі розговорилися: – А де ж ваші дітки? Невже поїхали столицю підкорювати, бо у селі не хотіли залишатися? – Ні, синку. Бог їх до себе забрав давно, 20 років вже минуло. Чоловіка давно не стало, тільки ось фотографії у альбомі зберігають про нього пам’ять. Ходжу на могили, молюся за їх упокій. Але не розумію, чому Бог досі мене на цій землі тримає. Мені вже майже 80, ні сили, ні радості нема. Ось єдине заняття – в’яжу з вовни шкарпетки, щоб мати хоча б якісь гроші на ліки.  Чоловік притих, думками поринув у своє дитинство. Він народився не у багатій родині, бувало, що на вечерю була тільки ложка пісної гречки. Але його старенька бабуся знала, як підняти йому настрій – цікаві казки, легенди та пісні. Як її ніжний голос присипав, а пухкі руки міцно обіймали та заколисували.  – Ось, зупини, тут вийду. Бо далі нема дороги. Спасибі тобі, синку! Старенька повільно покрокувала до хатини. Він помітив, що паркан покосився та ледь тримається, на даху більше дірок, ніж черепиці. А зранку бабуся прокинулася, бо хтось стукав у віконце. Під парканом стояв той чоловік. – Синку, а що ти забув? Не сподобалося мої шкарпетки? Хочеш товар повернути?  – Ні, бабусю, я вам дещо привіз! Старенька вийшла на поріг та відкрила браму. А чоловік тримав у руках декілька пакетів з ліками, продуктами та теплим одягом. – Ну це все на перший час. Через годину до вас приїде робоча бригада, перекриють вам дах. У вас гаряча вода є? Бо вони ще привезуть котел, вмонтують, щоб гаряча вода була.  Бабуся відчула, як по її щоці пробігла сльоза щастя. Вона тремтячими руками обійняла чоловіка. З серця розливалося по всьому тілі тепло. Ні, вона ще поживе на цьому світі. Все-таки, ангели охоронці існують, просто у них крил нема.  Джерело

Якщо є людина, від якої легше на душі, бережіть її!

Якщо є людина, від якої легше на душі, бережіть її! Якщо є на світі хоч одна людина, від спілкування з якою вам тепліше і світліше, бережіть її як зіницю ока. Як свій скарб, як свій життєвий ресурс. Якщо є той, до кого можна прийти, кому можна подзвонити, написати, поділитися своїм горем, а потім відчути себе краще, – вам пощастило. У Вас є ліки від смутку життя і джерело енергії. Бережіть ці відносини і цю людину. Даруйте їй подарунки, діліться тим, що маєте хорошого, не тільки проблемами. І моліться за неї, щоб вона не зникла, не залишила вас. Не набридайте їй через дрібниці. Це справжні ліки; приймати їх треба тільки в хворобі і по ложечці … Це може бути старий друг, близький родич, у особливо щасливих – чоловік (дружина), може бути священик або психотерапевт. Старенька бабуся або знайомий лікар, – хто завгодно … Але ознака одна – вам легше після спілкування, навіть якщо нічого особливо розумного або підбадьорливого ця людина не говорить. Вам просто легше. І справи потім починають налагоджуватися, проблеми – вирішуватися. З вас зняли частину тяжкості, звільнили розум і душу від каменю турботи і тривоги, ви успішніше справляєтеся з життям. І перемагаєте. Якщо є така людина, вам дуже, дуже пощастило. Але багато це розуміють потім, коли втрачають цю людину. Нехтують нею. Або сваряться і псують відносини. Або своєю нав’язливістю і тиском відштовхують того, хто полегшував ношу, норовлять залізти йому на шию і повиснути всім вантажем. Або просто ця людина йде з цього світу, – всяке може статися. І ось тільки тоді її починають цінувати. Виявляється, нікому не потрібні наші проблеми. Нікому не цікаві наші переживання. Немає у людей часу і сил вслухатися в наші історії, – щиро співчувати і щиро підтримувати. Скажуть чергову фразу і відвернуться. У самих проблем повно … Але це потім розумієш. А краще б відразу цінувати і берегти того, хто ділиться енергією життя і теплом серця. Буденно і звично ділиться. Кому можна сказати або написати і отримати підтримку. Це наші ліки, наш запас, наш захист. Наш земний ангел. І він є не у всіх; багато людей на самоті борються і не справляються. Немає у них такої людини. Якщо у вас є – бережіть і цінуйте її. Це світильник в ночі. Це запас кисню. Але часто це розуміють після того, як зник той, від кого ставало легше на душі … Анна Кір’янова

Повчальна життєва історія про смиренність. Варто прочитати кожній людині!

У 16 років Олі вулична циганка наворожила, що вона ніколи не вийде заміж. І коли Валік зробив їй пропозицію, Оля погодилася. – Гаразд, – говорила вона, – хоч нареченою походжу. Але несподівано для Олі весілля відбулося. Дітей довго у подружжя не було. Лікарі ставили Олі діагноз – невиліковне безпліддя. І раптом вона завагітніла. – Ви не доносите дитину, це загроза вашому життю! – застерігали лікарі. – Ну й добре, – смиренно мовила Оля, – хоч вагітною походжу. І народила абсолютно здорового сина. Через 40 років щасливого життя Ользі поставили страшний діагноз, пообіцявши півроку життя в кращому випадку. – Ну й добре, – посміхнулася Ольга, – я хоч з парашутом нарешті стрибну. Все життя мріяла … боялася. Тепер нічого боятися. І стрибнула … і ще … і ще. А діагноз не підтвердився! Ну і добре! Слава Богу за все! Ольга Мальцева Джерело

Чому деяким людям ніяк не вдається зустріти свою любов?

Юродива бабуся сказала одній дівчині: до тебе сьогодні тричі любов підійде. Впізнаєш її – будеш щасливою! А не впізнаєш – може й на краще. Від любові душа болить. Ось таку маячню промови почула дівчина від маленької бабусі в дитячій шапці з помпоном. Ця бабуся мала дар, так говорили. Сиділа на лавочці в парку і даром роздавала поради та передбачення. Дуже туманні. Але все справджувалося, – так говорили забобонні люди, які не знали, що туманні слова кожен під себе підлаштовує. Це дівчині пояснив один розумний психолог. Який усе міг пояснити та викрити. Але допомогти не міг, на жаль. Дівчина переживала, що її ніхто не любить. Ніхто не хоче одружуватися. Зустрічаються кілька разів і зникають. А до сорока її років уже й зустрічатися не хочуть. Ось вона й підійшла до бабусі. Тим більше, даром. Нічого не втрачаєш, так? Дівчина пішла додому. Вже був вечір. І мало часу залишалося на три зустрічі. Цікаво, а повідомлення чи дзвінок вважаються? Чи має зустрітися в офф-лайн людина? На кого він буде схожим? Яка в нього машина? Ким працює? Точніше, всі ці питання у множині. І як вибрати найкращого? Вона йшла, несла в пакеті сосиски та булочки. Зайшла до магазину. І біля магазину сиділа худа кішка. Обдерта така. Підійшла і хотіла потертися об ногу, унюхала сосиски. Погань така. Дівчина пішла швидко геть, пакет вище підняла. Іде і бачить – якесь маля впало з самокатика. Лежить і реве. Неприємним таким голосом, а матері не видно. Бувають такі матусі. Народжують, а стежити за дітьми не бажають. Заради допомоги народжують, це ж ясно. А нормальні дівчата не можуть життя своє влаштувати! Дівчина обійшла самокат і далі пішла. Вже будинок видно. Ну і де три зустрічі з коханням? Набрехала божевільна стара. Мабуть, хотіла гроші виманити, та не вийшло! Дівчина побачила на лавці біля під’їзду якогось чоловіка. Сидить, увесь блідий, очі закотив і дихає гамірно. Зрозуміло. Залежний чоловік. Куртка брудна, валявся десь. І хтось із таким живе. Бувають такі жінки, рятівниці із трикутника Карпмана. Або такі самі. Бруд та гидота. Дівчина прийшла додому, зварила сосиски і поїла з булочками, лаючи на всі кірки юродиву стару. Більше нічого цікавого не було. Хіба що показували одного симпатичного мільярдера по телевізору. Ось він так нічого. Ну, ще дівчина подивилась у дзеркало. Теж хороше зображення. Правильно психолог казав: треба любити себе! Вже виходить непогано. Але хотілося б ще когось, щоби теж любив мене… Чоловіка від під’їзду відвезла “Швидка”. Сусідка викликала. А потім заміж за цього чоловіка вийшла. Виявився він відомим письменником. У нього діабет, раптово погано стало на вулиці. Нині живуть добре, щасливо. Хлопчика в парку тато підняв та втішив. Вони удвох жили, мати хлопчика померла. А батько з синком приїхав рідних провідати зі свого маєтку на півдні Франції. А кішка була бідна та безрідна. Її нагодувала юродива бабуся. Старенькі добрі люди давали їстівне: бутерброди, навіть гарячі котлетки та сирники. Її всі шкодували. І дякували за добрі шалені слова, які збувалися. А бабуся дбала про кішку. І людей, які впізнали любов… Анна Кір’янова Джерело

10 фраз, які батьки зобов’язані сказати своїй дитині перед школою

Перше вересня, веселий День знань, свято для дітей і їх батьків! Тут ми піднімаємо табличку «Сарказм», тому що, звичайно ж, ніяке це не свято. А початок наступної серії трилера про шкільну рутину з ранніми підйомами, купою уроків і позашкільними обов’язками. Я з тих людей, яким школа ніколи не була в радість. Я від неї втомлювалася, коли в ній вчилася, втомлююся і зараз, коли відправляю в неї свою дитину. Коли ми вели дочку в перший клас, ми були розгублені і незграбно намагалися підбадьорити не тільки її, але і себе. І ось чергове 1 вересня. І я задумалася, що б я сказала дитині, якби вела її в перший клас, володіючи нинішнім своїм батьківським досвідом? Так ось, мабуть, Макаренко, якби він зараз воскрес і дізнався, що б я сказала, спочатку довго та енергійно бив би мене по щоках ганчіркою, а потім би так само чарівно безсило ридав, забившись у куток. Тому що моя пам’ятка першокласнику виглядала б так, і говорила б я це все голосом Дона Корлеоне: 1. Не біжи за хорошими оцінками Ніякої цінності в них немає. Ти ставиш собі планку сам, внутрішньо, а не рядком оцінок в журналі. 2. Ти не зобов’язана ні з ким дружити, досить бути привітною Так, книжки про шкільну дружбу – прекрасні. Але може так статися, що «твоєї» людини в цьому колективі просто немає. Не засмучуйся, все попереду! 3. У школі вже немає «милих діток» Ти потрапляєш в колектив, в якому зібралися вже повноцінні, хоча і все ще маленькі особистості. Колектив цей пройде майже повним складом 11 шкільних років. І сильні особистості відчують це відразу. З першого дня почнеться вибудовування відносин. Постарайся вписатися в колектив гідно. Не давай себе в образу. 4. Не вступай у відносини цькування Якщо в колективі склалася така ситуація – не будь в складі стада, яке топче того, хто слабший. І розкажи про цю ситуацію мені. Я знайду правильного дорослого в школі, щоб її викорінити. 5. Ніхто не може сміятися над тобою і принижувати. Особливо учитель Ось наша вчителька в молодших класах вважала себе спадкоємицею Петросяна і дуже любила прилюдне висміювання помилок, і взагалі прилюдне висміювання. Так ось це – неправильно! 6. Учитель – НЕ беззаперечний авторитет При всій повазі до місії вчителя, я на своєму віку бачила настільки неприємних по-людськи, жорстоких, скривджених на життя, слабких, дурних – різних – вчителів, що ніколи й ні за що не сказала б своїй дитині «учитель завжди правий». Це не так. Буває, що вчитель помиляється. Але, можливо, він прекрасна людина, здатна бути Вчителем з великої літери, і саме він першим прийде тобі на допомогу в скрутній ситуації. Придивимося по ходу навчання, не переживай. 7. Ти маленька, але це не означає, що з тобою можна робити все, що завгодно Якщо ти не хочеш їсти під час шкільного сніданку – ти маєш на це право. Якщо ти хочеш в туалет – ти можеш вийти, попередивши вчителя. Вимагай до себе поваги, а й інших поважай. 8. Тобі не можуть загрожувати «Зламаю твій телефон». «Заберу і не віддам». «Прибери волосся, бо я тобі його відріжу». Ось це все – це нехай говорять не тобі, а мені. А вже я знайду, що відповісти, повір мені. А ти сиди, слухай і мотай на вус. 9. Тебе не можуть не пустити на заняття. Навіть якщо ти забула змінний одяг Навіть якщо спідниця у тебе не того відтінку і фасону, який би хотів бачити учитель. Твоє право вчитися закріплено в Конституції. Можеш з висоти твого метра з кепкою важкувато демонструвати здатність захищати свої права. Але спеціально бунтувати, звичайно, не варто. А якщо вже так сталося, і одяг забула, то сміливо захищай своє право вчитися в помитому вуличному взутті. Тому що чужу працю треба поважати – підлога повинна залишатися чистою. 10. У будь-якій ситуації знай – у тебе є захист. Цей захист – я Ти можеш подзвонити мені в будь-який момент і розповісти мені все, що завгодно. І я допоможу тобі вирішити будь-яку скрутну ситуацію. Як Бетмен або Карлсон. Я поруч! Джерело

Незручні стосунки: ціна, яку доводиться платити

Ось ти просиш його не палити, не переносиш тютюнового диму, задихаєшся, а він тебе ігнорує. Просиш його не обговорювати твоїх батьків, а він не розуміє. Просиш не приводити коханок додому, а він тобі: «Припини істерику». Просиш не робити тобі боляче, не відпилювати ногу, наприклад, а він не так мотивований, твоє послання мало об’єктивне. Ти не працюєш над якістю комунікації, не чує він тебе. Яка ціна твого подвигу? У мене лише одне запитання: “А себе ти чуєш?“. Знайти компроміс можна лише там, де обидві сторони у цьому зацікавлені. Наприклад, мені потрібна цедра, а іншій людині потрібен апельсиновий сік, і ми ділимо один апельсин на двох. Але неможливий договір між бджолами та ведмедем, козлом та капустою, вовком та зайцем. Якось я дуже дорого заплатила за просту життєву мудрість. В Іспанії я купила собі розкішні босоніжки, які за перші півгодини зжерли мої ноги до відкритих ран. Я сама собі нагадувала пораненого партизана, який пробирається до своїх, а через онучі просочується кров. Я опускала ноги в крижану воду, вила від болю, потім ретельно змащувала рани маззю, наклеювала пластирі і надягала ті самі босоніжки в надії, що сьогодні стане легше. Що босоніжки розносилися. Або ноги змінилися. Але не розносили. І не змінилися. Компромісу не було досягнуто. Не змогли мої ноги домовитись із взуттям. А треба було просто перевзутися. Заради чого ти ходиш у незручних туфлях? Ціна твого подвигу? Якщо ти йдеш, спотикаючись, зате на підборах і вся така жіночна, і місцеві гопники свистять тобі слідом — це одна ціна. Інша ціна, якщо ти йдеш червоною доріжкою в туфлях від спонсора і твій прохід коштує 200 000 доларів. Заради чого ти готова терпіти? Зменшувати свою залежність від цього “чогось”. І піднімати свою цінність. Якось я прочитала фразу: «Якщо мені не смачно, я просто не буду це їсти. Краще води поп’ю». Дійсно іноді краще випити води, ніж потім страждати від печії та нетравлення. Але якщо ти дрейфуєш на плоту посеред океану після аварії корабля, і жуєш свій ремінь — це не смачно, але тобі треба вижити. Кожен із нас може виживати після катастрофи та жувати несмачне. Але якщо ти на твердій землі, спитай себе: «Чому я хочу в цьому бути?». Не треба дивуватися, як люди роблять. І не тому, як ви в цьому опинилися. Яка різниця з чиєї вини сталася катастрофа? Потрібно думати, як вижити зараз і як жити далі. Тебе не повинні хвилювати причини, тебе мають хвилювати наслідки. І якщо тобі простіше перетерпіти, промовчати, вдати, що це не твоя кров, і не твоя відпиляна нога, і страх втратити іншого сильніший за страх втратити себе, значить це та ціна, яка тебе влаштовує. Насправді секрет щасливого життя з людьми лише один. Треба просто чітко усвідомити собі одну річ: якщо вам здається, що хтось поводиться, як дурень, то це не «день такий», не «складний етап взаємовідносин», не «перевірка кордонів», не «спроба самоствердитись» – Це ознака того, що він і є дурнем. І все, що потрібно робити в такій ситуації, це не «працювати над відносинами», «залучати його мисливський інстинкт», «зацікавлювати чоловіка своєю особистістю», «бути м’якою та розуміючою», і «не показувати характер», а вибиратися з цього кволого плоту на тверду землю. І далі вчитися слухати себе: «Чи тобі смачно, що ти їси». А якщо ні, то шукати інші рецепти та інші продукти, з яких ти сама приготуєш свою страву. Автор: Олена Пастернак Джерело

Шикарна відповідь мами на питання: “А що ти цілий день робила?”

Чоловік прийшов додому з роботи і виявив, що троє дітей у дворі будинку – досі в піжамах! Вони грали в грязі з порожніми коробками від їжі і скрізь валялося сміття. Двері автомобіля дружини була відкритими, як і вхідні двері будинку. Собаки ніде не було. У передпокої було ще більше хаосу. Лампа виключена і в одній зі стін лежали зім’яті ковдри. У вітальні працював телевізор на повну силу і в кімнаті було повно іграшок та одягу. У раковині повно брудних тарілок і каструль,… залишки сніданку лежали на столі, двері холодильника були відкритими навстіж,.. корм для собак валявся на підлозі,.. бите скло лежало під столом і невелика купа піску була біля дверей. Чоловік поспішив вгору по сходах, крокуючи через іграшки і великі купи одягу, в пошуках своєї дружини. Він боявся, що вона захворіла або щось трапилося ще серйозніше. Він побачив на підлозі воду, яка витікала з дверей ванної. Коли він подивився в ванну, то побачив безлад: вологі рушники, мило і піну, і багато іграшок, розкиданих на підлозі. Метри туалетного паперу лежали в купі і зубна паста була розмазана по стінах і дзеркалах. Він поспішив в спальню. Там він виявив, що його дружина, згорнувшись калачиком, лежала в ліжку. Вона була в піжамі і читала книгу. Вона подивилася на нього і усміхнулася. Потім вона запитала, як пройшов його день. Він виглядав збентеженим і запитав: – Що тут сталося? Вона знову усміхнулася: – Ти ж кожен день, прийшовши додому, говориш, що я цілий день нічого не робила…? – Так? – сказав чоловік з недовірою. – Так ось – сьогодні я нічого не робила! Аліна Можанова Джерело

2 речі, які чекають на людину в старості: висновки Омара Хайяма

У Омара Хайяма не було дружини і дітей, він цілком присвятив себе науці. З дитинства вивчав математику, астрономію та філософію. Великий учений прожив 83 роки, наприкінці життя він прийшов до двох мудрих висновків. Доведеться прийняти той факт, що у вас тільки один найкращий друг — це ви! Рано чи пізно близькі люди йдуть. Причини можуть бути різні зради, образи, сварки тощо. Чим раніше ви навчитеся бути наодинці із собою, тим краще. Рідних та близьких людей забере час, діти виростуть та створять свої сім’ї, а друзі стануть ворогами. Омар Хайям вважав, що люди не бояться старості — вони бояться самотності та власної безпорадності. Моїм батькам за 70 вони не ображаються, що я рідко їх відвідую. Вони чудово розуміють, що маю свою сім’ю, про яку я повинен піклуватися. Проте вони не почуваюся самотніми. Батько постійно чимось зайнятий, то стілець полагодить, то кран відремонтує, то на рибалку з’їздить, то на городі «застрягне» на пів дня. Мама постійно «сидить» на сайтах з кулінарії та рукоділля. Кожен із них чимось зайнятий. Вони не сидять без діла. У той час, як їхні ровесники проводять старість біля екранів телевізора. Пропалюють і без того дорогоцінний час. Мої батьки давно не спілкуються зі своїми друзями та знайомими, говорять від них віє песимізмом і зневірою. Хтось скаржиться на дітей, хтось на долю, хтось не може змиритися із помилками минулого. Мій батько завжди каже так: “Думати про минуле також безглуздо, як вчити собаку говорити”. Минуле треба вміти відпускати, інакше воно забере у вас сьогодення та майбутнє. У житті кожної людини зустрічаються лицеміри, заздрісники та недоброзичливці. Вони не такі страшні, з ними можна розірвати зв’язок, перестати спілкуватися. Найважче перемогти себе. Омар Хайям вважав, що людина може стати великою тільки в одному випадку, якщо перестане перекладати свої помилки на долю. Ми відповідальні за своє щастя, доля лише дає право вибору, а як вчинити ми вирішуємо самі. Ваш ворог – це ви самі. Тільки ви винні у своїх помилках та нещастях. Мій сусід постійно скаржиться на брак грошей. Каже, доля обійшлася з ним несправедливо. У тому, що він не має грошей — він звинувачує всіх: батьків (не правильно виховали), обставини, погане начальство. Коли я в нього спитав, які дії він зробив, щоб стати багатшим — у відповідь почув мовчання. Він не здобував вищої освіти, на першу роботу його влаштував батько. Більшу частину життя він працював різноробом. А хто йому заважав, освоїти нову професію та влаштуватися на іншу роботу? Ніхто! Простіше скаржитися на несправедливу долю, ніж брати відповідальність у свої руки та змінювати життя на краще. У цьому і є краса життя — вміти боротися із собою, ставати кращими і сильнішими! Джерело

Кажуть, у парі одна людина повинна лізти до зірок, а інша — тримати драбину

Аня Денисова, героїня нашої розповіді, сказала таку фразу: У парі одна людина повинна лізти до зірок, а інша — тримати драбину. У моєму шлюбі сходи тримала я. Незважаючи на те, що в момент знайомства у нас були рівні зарплати і рівносильно високі посади, чомусь так відразу завелося, що розумний і талановитий у нас — чоловік. А я — дружина генія. Я тримала сходи, коли чоловік вирішив, що він більше не хоче працювати на роботі і буде шукати себе. Я тримала сходи, коли він відправився в небезпечну подорож, щоб привезти звідти класний відеоматеріал і зняти фільм. Я дала йому грошей на цю подорож, свій золотий парашут, який отримала після закриття журналу. Я тримала сходи, коли він сам написав дисертацію — сценарій до повнометражного фільму. Дала можливість не працювати і не відволікатися від головного завдання. Я два роки працювала на двох роботах, щоб ми могли платити за орендовану квартиру і їсти. Тому що у чоловіка не було грошей навіть на сигарети. Я розшифровувала його двогодинні інтерв’ю, які він привозив з відряджень. Я написала за нього лист «роботодавцю мрії», і той відповів. Я дозволила його друзям пару місяців пожити з нами в однокімнатній квартирі, поки вони не знайдуть житло і роботу. Друзі класні, я нічого не маю проти, але вчотирьох в однокімнатній квартирі тісно. Я жила чоловіком, його проектами і божевільними мріями — купити будинок в Ірані або переїхати в Сирію. Мені здавалося, що я роблю правильну річ. Допомагаю чоловікові самореалізовуватися. Адже саме так і роблять хороші дружини. У глибині душі я сподівалася, що коли-небудь разом з чоловіком з’явлюся в світській хроніці на червоній доріжці і нас підпишуть: «Легендарний сценарист з дружиною». Коли ми розлучалися, він сказав: «З тобою, виявляється, було дуже комфортно жити». Розлучатися він не приїхав, надіслав документи поштою. А я йому відправила коробку речей та обручку. З моменту розлучення пройшло вже років шість. За цей час я два рази зросла на посаді, провчилася у французькій кондитерській школі, відкрила і закрила бізнес, стала блогером, написала книгу, купила дві квартири. Так, я розлучена. І мені ніхто не тримає сходи. Живу без страховки. Сподіваюся, не впаду. Джерело

Коли попросив допомоги згори, треба дивитися не вгору, а вниз!

Порятунок приходить згори, але врятуватися ви зможете тільки підручними засобами, ось такий парадокс.  Ви звернули молитву до Небес, а тепер під ноги подивіться – це правило порятунку. Хто продовжує витріщатися на небо в очікуванні блакитного вертольота з чарівником або в очікуванні золотої драбини, той проґавив свій шанс. Дивитися треба навколо себе. Але дуже уважно … «Бог з машини» був тільки в давньогрецьких виставах. Коли герой потрапляв в безвихідну ситуацію, а обставини остаточно заплутувалися, за допомогою «машини» – механізму на сцену на мотузочці спускали актора в ролі бога. І цей бог  розплутував справу: рятував героя і карав його ворогів. Але так бувало тільки в стародавньому театрі. У житті надприродне відбувається на платформі природного, звичайного. І рятувальний човен вам доведеться споруджувати з того матеріалу, який є у вашому розпорядженні. Треба не на небо дивитися, а навколо себе. У відповідь на вашу молитву з’являться люди та обставини, які можна використовувати. Вони й допоможуть. Може, це взагалі знайомі люди, звичайні. Але у них є інші знайомі, які мають ресурс для вашого порятунку. Або в руках у вас телефон, в якому записаний потрібний номер. Або є в телефоні інтернет, за допомогою якого можна отримати потрібну інформацію… Багато є підручних засобів порятунку, просто треба проявити увагу й активність. Розпитайте знайомих про можливу допомогу. Розкажіть свою ситуацію друзям. Не наполягайте на допомозі та не просіть, просто введіть близьких і знайомих в курс справи: може бути, це ваші провідники-комунікатори, через них ви вийдете на тих, хто здатний допомогти. Наприклад, у вашого колеги є брат, а у брата – дружина. А батько дружини брата колеги дружить з унікальним фахівцем у вашій проблемі. Наприклад, з лікарем. Або з адвокатом. Або з будівельником … Отримуйте інформацію всіма можливими способами. Не нехтуйте випадково засунутою вам у поштову скриньку безкоштовною газетою. Раз ви піднесли молитву, в цій газеті може бути важлива для вас інформація; вона адресована особисто вам. Вона допоможе розв’язувати проблему. Перейдіть на посилання в мережі й звертайте увагу на слова інших людей. Зверніть увагу на випадкові зустрічі зі старими знайомими та на нових людей у своєму оточенні. Проявіть інтерес до цих людей, запитайте, чим вони займаються, де працюють, як у них справи і які події в житті відбуваються. Проявіть щирий інтерес. Може бути, хтось із цих людей має ключ для розв’язання вашої проблеми. Так один молодий драматург просто запитав, ким працює його попутник в купе. Це виявився директор театру! Вони познайомилися ближче, директор театру прочитав п’єсу, був у захваті та познайомив потім юнака з корисними й важливими персонами з театрального світу. Або інший юнак просто шукав кімнату в Києві, йому не було де жити зовсім. Він розповів про свою біду дідку на лавці в парку. Вони розговорилися, і знайомство виявилося корисним – дідок якраз хотів когось поселити у своїй квартирі, щоб йому трохи допомагали. Безкоштовно, тільки комунальні послуги треба оплачувати. Загалом, не мовчіть. Не наполягайте на допомозі, не випрошуйте її та не чекайте чудес, які зваляться з неба. Подвоюйте увагу і проявіть інтерес до людей. І отримуйте інформацію. Ось в цьому і криється порятунок; в цьому можливості. Це мотузки, з яких ви сплетете драбину, дошки, з яких ви побудуєте човен. А іноді це просто готовий човен. Але його можна не помітити, чекаючи вертоліт. Дивитися треба навколо себе. Поруч із собою. Але дуже уважно! Автор: Анна Кір’янова Джерело

“За кожною жінкою з дитиною стоїть вимита вранці попа” — важливе нагадування всім мамам!

Сьогодні понеділок, отже, вчора я зварила суп. Щоб зварити суп, потрібно було купити продукти, а заразом і нові кросівки сину, бо зі старих він виріс. А крім супу (який ми їмо з чоловіком, але не їсть син), потрібно було приготувати котлети, і з котлетних пригод я почала свій ранок. Ну і як завжди, потрібно було щось зробити по дрібниці: розібрати висохлу білизну і розвісити випрану, заправити ліжко, підготувати дитячий одяг для прогулянки, витерти попу, зробити сніданок, прибрати те, що залишилося від сніданку, розібрати посудомийку, протерти поверхні, відповісти на листи та повідомлення, що прийшли за ніч, дізнатися, як справи у родичів, прочитати дитині вголос книжку про вікінга Таппі, заспівати всі його улюблені пісеньки (це добре поєднується з розвішуванням білизни та іншим наведенням порядку), шістнадцять разів його обійняти (обов’язково двома руками), а також купа всяких “не забути”, “нагадати”, “написати” та “поцікавитися”. І цей пост – це нагадування: ви робите дуже багато. Ви робите багато того, що ви начебто «повинні», але насправді ні: ви обираєте це робити, вибираєте піклуватися про свою сім’ю, і ви гідні цього визнання. Вся ця робота — нескінченна, величезна і важлива. І це усвідомлення: за кожною жінкою з дитиною стоїть помита вранці попа — воно підтримує мене. Ми миємо попи та міняємо світ. Ми миємо попи та робимо свою роботу. Ми – машини для виробництва котлет, машини для обіймів та витирання соплів, ми – машини для миття попи, і кожна з нас при цьому величезному навантаженні все ще намагається бути чимось більшим. Давайте визнавати наші зусилля! Анастасія Красильникова

Ось як можна залучити удачу, гроші і любов за допомогою звичайної булавки! Працює!

Ще моя бабуся розповідала мені про цей спосіб! Я тоді сміялася, а даремно… Про ці заговори багато років по тому мені розповіла моя співробітниця, коли я помітила шпильку у неї на внутрішній стороні блузки. Співробітниця була дуже успішною і я вирішила і сама спробувати заради інтересу … Нічого особливого я від звичайної шпильки не очікувала. Але тим не менше, випадковість це чи скоріше ні – та саме з того моменту у мене дуже сильно збільшився прибуток … Звичайно, можна в це не вірити, але спробувати точно варто! Як показав мій досвід-працює незалежно від того, вірите ви чи ні. У гонитві за добробутом ми часто забуваємо про древні, але дієві методи, які здатні наблизити бажане. За допомогою нескладних заговорів можна залучити удачу, гроші і любов. Булавка – універсальний предмет, що знаходиться в будинку у кожної господині. З її допомогою можна убезпечити себе і свій будинок від негативної енергії, захиститися від сглазу і порчі. Заговори і ритуали на шпильку допоможуть залучити в життя удачу і благополуччя. Заговір на шпильку: залучення удачі Опівночі візьміть найменшу шпильку і знайдіть усамітнене місце. Покладіть її на чисту серветку і запаліть свічку. Проговоріть слова заговору: «Маленька шпилька – велике щастя. Заговорюю гострий кінець на удачу, тупий – на позбавлення від проблем. Шпильку з собою ношу, нікому не кажу. Залучаю в життя благополуччя». Капніть на неї воском кілька разів і залиште до ранку. Потім приберіть віск, а шпильку приколіть в непомітному місці на одяг. Заговір на шпильку: залучаємо достаток  Вам знадобляться несправжні паперові гроші, роздруковані або придбані в магазині сувенірів. Візьміть шпильку золотого кольору, покладіть її в святу воду на кілька хвилин, а потім проколіть нею максимально можливу кількість купюр. Важливо, щоб шпилька застебнулася. Проговоріть слова ритуалу: «Булавка гостра та спритна, грошики знайшла, собі прибрала. Міцно в них вчепилася, до мене з прибутком повернулася». Цей амулет, що притягує достаток, необхідно покласти поруч зі справжніми купюрами, щоб енергетика грошей передавалася талісману. Його можна носити з собою або покласти в місце, де ви зберігаєте свої заощадження. Заговір на залучення любові З червоної тканини виріжте два сердечка і напишіть на них свої ініціали і вашого коханого. Якщо такого немає, просто позначте серце передбачуваного партнера, написавши «наречений». Запаліть червону свічку і поставте її на свої сердечка. Розкритою шпилькою поводіть над полум’ям свічки, промовляючи заговір: «Вогонь розгорається яскравий, як літня пора, жаркий. Вселяє в серця любов щиру, почуття чисті. Шпилькою скріплюю, швидкої зустрічі бажаю. Прокинеться симпатія нерозривна, довжиною в життя любов взаємна». Скріпіть сердечка неостиглою шпилькою і покладіть на ніч під подушку. Якщо вам присниться добрий сон, очікуйте швидкої зустрічі з коханим. Якщо сновидіння сумбурні, повторіть ритуал через три дні. Залучати в життя благополуччя можна і за допомогою інших ритуалів, однак пам’ятайте, що користь і заздрість – не найкращі супутники магії. Ні в якому разі не можна просити благополуччя, зав’язаного на болі і страждання інших людей, інакше закон бумеранга може сторицею повернути вам емоції сторонніх. Працюйте і все буде! Джерело

Дуже хочу заміж: 4 поради для моєї доньки. Головне – не принци, а принципи!

Психолог Ліза Каплін розповідає про сучасний шлюб, який може бути набагато більш комфортним і щасливим, ніж будь-коли раніше в історії людства. Але тільки в тому разі, якщо жінки не будуть чекати принца або «ліпити» з чоловіка цього принца, а пам’ятатимуть про зовсім прості чотири принципи. Ліза Каплін звертається до своєї дочки-підлітка, якій скоро доведеться приймати рішення щодо власного особистого життя, але ці поради можуть стати в пригоді жінці будь-якого віку, яка хоче заміж. Моя дочка вже майже зовсім доросла і я хотіла б, щоб вона дещо знала про шлюб. Але, як би мені не хотілося, щоб вона знайшла справжнє кохання, я не можу «годувати її казками» про білу сукню і Прекрасного Принца. Вийти заміж за не ту людину – це може стати тією помилкою, яка може поламати життя. Правда в тому, що шлюб підходить не всім. Розлучення, згідно з останніми дослідженнями, завдає набагато відчутнішого удару жінкам, в тому числі, в економічному плані. Тому настав час батькам говорити своїм дітям (особливо дівчаткам) про те, яким повинен бути сучасний шлюб. І ось чотири принципи, які повинна засвоїти моя дочка, перш, ніж почне думати про шлюб. – Не погоджуйся на менше – Ні, ні в якому разі. Багато твоїх подруг вийдуть заміж і тобі дуже захочеться теж чимскоріше отримати жаданий статус. Але якщо до цього моменту у твоєму житті не буде поки що того чоловіка, з яким ти насправді хочеш провести залишок життя, то ти погодишся стати дружиною якогось хлопця, який тобі це запропонує, не будучи впевненою у власних почуттях до нього. О, ти про це пошкодуєш, повір мені. Погоджуйся на менше, якщо мова йде про одну пару взуття і стару машину, але не про супутника життя. Це найголовніше рішення у твоєму житті. Те, якою людиною буде твій чоловік, визначить твоє фінансове становище, виховання дітей, кар’єру і те, чи будете ви взагалі отримувати задоволення від життя. Навіщо погоджуватися на незрозуміло що, якщо від цього залежить твоє життя? Видатна жінка, головна операційна директорка Facebook, Шеріл Сандберг, не раз підкреслювала, наскільки важливо знайти «правильну» людину, наскільки цей вибір фундаментальний для особистого і професійного успіху. Дослухайся до її поради та будь мудрою при виборі чоловіка. – Не змінюйся заради нього – Багато моїх клієнтів проходять через розлучення, і знаєш, про що вони жалкують найбільше? Про те, що вони вдавали з себе когось іншого, аби привабити супутника життя. Після весілля вони спробували знову стати самими собою, і це дуже зіпсувало стосунки в парі. Якщо ти змінишся заради свого хлопця, то коли ти будеш відчувати себе в гармонії з собою ж? Відповідь: ніколи. Шукай хлопця, який любить тебе за те, яка ти є. Зрозуміло, що трохи підлаштовуватися доводиться обом, але прикидатися кимось, ким ти не є насправді, щоб отримати любов – не треба, це неприйнятно. Будь собою і нехай люди, яким ти не подобаєшся, зникнуть з твого оточення. Вони тобі не підходять. – Його недоліки стануть тільки більшими – Якщо є щось в ньому, що тебе змушує почувати себе некомфортно до весілля, то після весілля це «щось» стане великою проблемою. Нічого з того, що ти намагаєшся не помічати до весілля, нікуди не випарується. Якщо тебе в хлопцеві щось не влаштовує і ніяк цю проблему вирішити конструктивно не можна, то треба не виходити заміж, наївно вважаючи, що він зміниться, треба йти з таких стосунків. Твоя любов його не врятує. Ти не зможеш зробити нещасного, нерозумного чоловіка щасливим і не треба навіть старатися. Або бери його таким, як є, або залиш його у спокої. – Не грайте традиційних сімейних ролей, якщо тільки ви обидва не згодні виконувати їх – Твоя кар’єра так само важлива, як і його. Він повинен займатися дітьми стільки ж, скільки і ти. Наукові дослідження підтверджують, що ті пари, в яких ролі не розмежовані строго за традицією, є більш міцними та щасливими. Подумай дуже добре над тим, яке життя ти хочеш після весілля. Фінансова незалежність фундаментальна в разі, якщо шлюб розпадеться або твій чоловік раптово піде з життя. Багато жінок відмовляються від можливості працювати, і це призводить до руйнівних наслідків. Тим більше це правильно, якщо ти розраховуєш на його вагомий внесок у домашні турботи та виховання дітей – тоді ти повинна вкладати кошти в бюджет. По-іншому, ніяк. Допомагати одне одному і в тому, щоб бути фінансово незалежними, і в тому, щоб бути хорошими батьками – це благо і для ваших стосунків, і для сім’ї. Загалом, що добре в сучасному шлюбі, так це те, що ми можемо адаптувати його під наші потреби та бажання. Ми, жінки, самі господині свого життя і наші дочки повинні цьому теж навчитися і бажано на нашому прикладі. Знати, якого чоловіка вони хочуть бачити поруч із собою – одна з найважливіших речей у житті. І, до речі, шлюб ні в якому разі не священний обов’язок кожної людини, в нього взагалі не обов’язково вступати. Це вибір, і саме тому жінки можуть уважно і «без фанатизму» підійти до вибору партнера, або вибрати інше – взагалі не виходити заміж. Нашим дочкам потрібна вся наша підтримка для того, щоб зробити усвідомлений і мудрий вибір. На вашу думку, чи корисні ці поради? Чи батьки – це найкращі порадники для своїх чад? Цікаві ваші думки в коментарях. Джерело

Як відрізнити токсичні відносини від нормальних? Чудове пояснення!

Є давнє китайське прислів’я про відносини між людьми.“Правильні відносини-як вода. Неправильні – як мед.“ У чистій прозорій воді ми вільні. Ми наближаємося вільно і вільно відпливаємо на відстань, якщо хочемо. Ми легко ворушимо руками і ногами. Ніщо не заважає руху і диханню.Спробуйте рухатися у меді-ви загрузнете. Вам важко дихати і ворушитися. Ви в’язнете в липкій масі і втрачаєте свободу. Навіть якщо субстанція солодка і поживна, – що толку? Ви в’язнете і важко дихати… Ось так з відносинами… Якщо ви вільні і вам легко спілкуватися, все добре. Якщо ви втрачаєте свободу, якщо вам важко дихати і рухатися, якщо спілкування змушує вас ціпеніти і докладати постійних зусиль – це неправильні відносини. Токсичні і шкідливі.Ви приклеїлися до людини або вона приклеїлася до вас, але ви борсаєтеся і задихаєтеся. Втрачаєте сили. І не можете з цього клейкого в’язкого місця піти. Постійно думаєте, як спілкуватися, як уникнути конфлікту або як виставити кордони – це неправильні відносини. Втрачаєте свободу вибору, перестаєте розвиватися, творити, дихати вільно – неправильні відносини. Ви не можете вийти з відносин, навіть якщо хочете. Або обставини змушують вас борсатися в клейкому місиві, або ви ” приклеїлися”, перебуваєте в залежності. Ви часто відчуваєте безсилля та гнів. А після цього-слабкість і спустошення, депресію. Величезні сили йдуть на спроби рухатися і жити; але нічого не змінюється… Це про всі відносини: особисті, сімейні, робочі, сусідські… якщо є відчуття липкої смоли- це руйнівні відносини. Треба виходити з них; якщо самі не можете – звертайтеся за допомогою до фахівця. Але це точно погані і шкідливі відносини, які погублять вашу особистість. Смола затвердіє. І можна залишитися мухою в бурштині, якщо не докладати зусиль для звільнення… Автор: Анна Кир’янова Джерело

Ось вона жіноча мудрість, яка приходить з досвідом. Читати всім жінкам!

Я одна з тих рідкісних жінок, яка не намагається виїсти чоловікові всі мізки та не пилить його за кожну дрібницю. Я взагалі не розумію навіщо будувати так стосунки з коханим. Це ж якесь неадекватне ставлення до дорослої людини. Жінки мають набагато більшу силу – свої чари та мудрість. Навіщо ж поводити себе агресивно? – Слухаю коханий. Що ти кажеш, ми їдемо до мами, а чистих футболок немає? Так глянь в шафі, так лише чисті! Ааа, ти закинув туди брудні? Дивно, я думала ми обоє кидаємо брудні речі в кошик для прання.Ну що ж тепер робити… Їдь в брудній. – Шкарпетки твої? Ні, не бачила. Знайшов під крісло? Теж брудні. Слухааай, недавно купила собі завеликі, не глянула на розмір, візьми їх. Ну так, рожеві з квіточками. Інших немає. Шкода, звісно, що тато бути жартувати з цього приводу. – Я сьогодні покличу до нас сусіда, добре? Потрібно повісити полицю, яку ти не хочеш чомусь вішати. То я його попрошу, він спортивний такий, йому не має бути складно. І ти не втомишся, і полиця буде. Класно? А куди ти? За інструментами? – Шкода, милий, що ти не зустрів мене. Я така марнотратниця. Уявляєш побачила сумку за 2 тисячі та купила. Навіщо мені ще одна не знаю. Був би ти поруч, точно відговорив би. Шкода, що повернути не можна, вона з розпродажі. – Коханий, почисть, будь ласка, часник до борщу. Що, через 5 хвилин? Борщ готовий! Чому без часнику? Ой, а я думала, ти його кинув туди. Ну це раз буде без часнику. Дівчата, проявляйте свою мудрість та виваженість. Так ви не лише доб’єтеся бажаного, але й збережете до себе гарне ставлення і міцні стосунки. Джерело