Як чоловіки повільно, але впевнено руйнують любов своїх дружин. Про це потрібно говорити…

Чому ж руйнуються сім’ї? Адже на момент весілля перед вівтарем завжди (або майже завжди) стоять дві люблячих людини, які щиро хочуть ощасливити одне одного. Але любов – така штука, яку неможливо налити в пляшку, закоркувати й знати, що вона нікуди не дінеться. У розлученнях винні обидва, але зараз хотілося б відійти від звичного шаблону і просто і ясно сказати про таке: Як мимоволі чоловік руйнує сім’ю і вбиває свою дружину. 1. Брак уваги Увага для жінки – це її повітря, її їжа. Навіть якщо у вас був важкий день, нічого не заважає обійняти дружину і просто так постояти. Якщо немає сил сказати про те, яка вона у вас гарна і як сильно ви її любите. Цього нема? Вона вирішує, що вона вам не потрібна. Їй все одно, що ви так не думаєте. Немає дій стосовно неї, які виявляють ваше ставлення, значить, ніж вже кинутий. 2. Брак похвали Жінки хвалять чоловіків, знаючи, наскільки для них це важливо. Але і їм теж потрібна похвала. За смачні котлети, за те, що вона встигла проскочити з дитиною з музичної школи до години пік, за те, що вона розумна, мудра, любляча, хороша в ліжку або просто чудова дружина. 3. Брак романтики Пам’ятаєте, як це було спочатку? Квіти, якісь пісні під гітару, маленькі сюрпризи, очікування під під’їздом. На цю тему згадується анекдот: Вирішили дід і баба, пригадати своє перше побачення, як в молодості, зустрітися. Ну, дід вбрався, квіточок зірвав, стоїть в умовленому місці. Годину стоїть на морозі, дві стоїть, три стоїть – баба не прийшла. Нарешті замерз до кісток, заходить в дім, а дружина, червона від тепла, сидить на печі. Дід кричить: “Ти чого не прийшла?”. А баба, усміхаючись, каже: “А мене мама не пустила”. Такі речі підживлюють жінку, вони наповнюють її енергією і змушують вірити в те, що ваші стосунки живі. Від романтики жінки розквітають. Не давайте рутині заїсти вас ні через 5, ні через 15, ні через 30 років. 4. Багато критики Критика буває конструктивна і деструктивна. Так ось, навіть велика кількість справедливої ​​критики теж впливає на жінку руйнівно. Підозрюю, що на ранніх стадіях стосунків ви так до неї не чіплялися. Знаєте, що ваша критика зробить? Ні, кращою стати не допоможе. Вона знищить здорову самооцінку вашої дружини, а вас перетворить в тирана. І це вже ніж в спину! 5. Порівняння Скажіть чесно, вам сподобається, якщо ваша дружина почне порівнювати вас з іншими чоловіками? Скаже, що у її начальника фігура краща, а сусід Костя – на всі руки майстер, не те, що ви. Не думаю, що ви будете в захваті. Порівнюючи дружину з іншими жінками, ви говорите: “Ти явно так собі на їхньому тлі. Вони мені подобаються більше, ніж ти”. Це ж просто постріл в голову для вашої любові, сім’ї та стосунків. Може, ви й не спеціально вимовили таку фразу, але вона може поранити на все життя. Любов – це страх образити, сказати погане слово, принизити кохану людину. А якщо створювати сім’ю не заради любові, то заради чого це все? Автор ілюстрації: Lisa Aisato Джерело

Відомий психолог: якщо вдома стало недобре, а гроші закінчуються, перевірте сміття

У хаті негаразд, настрій поганий, відбуваються сварки, а сили йдуть? І гроші теж витікають, – йде благополуччя з дому. Наші пращури порадили б перевірити: як ми поводимося зі сміттям? Сміття – річ дуже важлива та символічна. У широкому значенні це символ життя. Нема земного життя без відходів, немає життя без сміття. І багато сміття – це хороша ознака. Значить, хороше життя у людей, вони багато їдять, без жалю викидають старе, зламане, непотрібне. Сміття з давніх-давен було символом дому, життєвої енергії та достатку. Дуже особистий символ. “Сміття з хати не виносити”, – це про домашні проблеми та сварки, якими не треба ділитися з чужими. Справжнє сміття було у коморі, у хліві, у кліті, у стійлі, у дворі… А в самій хаті сміття було небагато. Пил, волосся, ниточки, крихти, недоїдки… Це все спалювали в грубці зазвичай. Або замітали за поріг. Є таке сміття, яке нікуди нести і не треба, можна його прямо в хаті утилізувати, пічка все поглине. Виносити “внутрішнє сміття” погано, – недобрі люди почнуть у ньому копатися, робити висновки про життя сім’ї. А можуть і порчу навести. Заговорять сміття, а потім його і підкинуть під поріг, назад у дім. Такі були повір’я. І ввечері решту сміття не виносили з цієї ж причини. У темний час доби біля сміттєвої купи або біля помийної ями нишпорять злі люди і чорні сили. Вони копаються у смітті, можуть заподіяти зло, відібрати здоров’я і достаток у того, хто порушує порядок і ночами ходить у небезпечне місце – на смітник. Сміття – символ дому, життєвої енергій, достатку та здоров’я. Адже сам організм виділяє відходи, це процес нормальної життєдіяльності. І наш дім також виділяє відходи. Але як ми з ними поводимося? Здоров’я, гроші, сімейне щастя витікають від тих, хто довго не викидає сміття, тримає його вдома в пакетах або виставляє за двері до загального під’їзду. Затримка очищення, збирання сміття, помийка вдома – це дуже погано. І призводить до втрати щастя. Викидати їжу на сміття не рекомендується. Якщо тільки їжа зіпсована, то можна, тепер це не їжа, а отрута. Але треба задуматись, не купувати зайве, подумки вибачитися за те, що продукт зіпсувався, якщо є наша вина. Якщо ж людина часто викидає в смітник хорошу їжу, на неї чекає втрата достатку і здоров’я. Як ми поводимося зі сміттям у себе вдома, так поводимося і з енергією дому, грошей, здоров’я. Недарма у народі існувало багато “сміттєвих” правил і символічних дій. Стерильна чистота будинку – теж недобре. Де є життя, там є сміття. Де є їжа, там є й відходи, а як же! Але дотримуватися балансу дуже важливо. І гниття, розкладання, накопичення нечистот – ось найгірший і найнебезпечніший символ. І додам ще цікаве. Образ сміттяра уві сні, як говорить Ісламський сонник – “символізує нещасну, небагату людину, яка віддає всього себе заради спокою та благополуччя інших”. Приймати чуже емоційне сміття і “контейнувати” його, як висловлюються психологи, – небезпечне заняття. Так що сміття – цікавий та давній символ. А римляни тисячі років тому зображували недоїдки на мозаїчних підлогах своїх розкішних вілл. Тому що сміття – це гроші, їжа, будинок, достаток. І їжа домашніх богів… Головне, правильно поводитися зі сміттям… Автор: Анна Кір’янова

Коли сам собі не потрібен, нікому потрібним не будеш!

У свої майже сорок років Люда була собі не потрібна. Вона все життя наполегливо шукала кому вона потрібніше, уважно дивлячись на всі боки. Список очолював син-підліток, якому завжди було щось потрібно! Ну, щоб не гірше, ніж у людей. Чоловік, якому потрібен був повноцінний обід, сніданок, вечеря, чиста підлога і новий піджак, той що на нараду! Мама, яка все життя хворіла, а може прикидалася, але вимагала нескінченної уваги, а якщо щось не так, впадала в істерику і дула губи. Звичайно були ще й сусіди, яким то підпис, то хліб купи, то грошей дай до зарплати. Дворові собаки, і навіть листоноша, який унадився просити закидати листи в скриньку. По дорозі ж… Людка погоджувалася, хапала пухкі конверти, і тягла наверх, ледве втримуючи свої пакети. – Чого вже там, – примовляла вона. – Неважко. Але одного разу Люда втомилася. Взяла і втомилася тягнути на собі всіх. Першим після відмови стрепенувся листоноша. Надувся, назвав дивною і попередив, що більше їй листи носити не буде. – На пошті забирай! Людка довго плакала, але трохи заспокоївшись тут же отримала наступний удар. Мама, до якої не змогла відвезти шоколадку, яка продавалася в маминому будинку двома поверхами нижче, через що піднялася температура, закотила скандал і назвала її «Не дочка ти мені більше!». Люда заплакала знову і плакала набагато довше, ніж після листоноші, але прийшовши за підтримкою до чоловіка, почула, що сама винна, а на пальто, яке хочеш, у нас немає грошей, все одно вдома сидиш! Людка хотіла відповісти, але ще більший потік сліз перекрив кисень і забрав всі слова, тому що син погодився з татом, сказавши, що взагалі комп’ютер важливіший. До цього стресу додались сусіди, які не отримали від Люди своє і теж образилися, чим вибили її з колії остаточно. – Як же так?! – розвела вона руками. – Я ж все вам, собі ні грама, а ви… Але «а ви» звикли до того, що собі ні грама і хотіли так і далі! Адже не цінувала себе Людка, не слухала своїх потреб, не зважала на свої бажання, ось і їхали на ній всі, кому не лінь. А після того, як чоловік пішов до іншої, розчарувалася вона в людях зовсім і захворіла глибокою депресією. Прийшла до фахівця з депресій і запитала, що ж не так робила, якщо для всіх старалася? А фахівець хороший виявився. Сказав, що не вірно так, тому що собі треба в першу чергу, а потім іншим. Інакше нещасливою будеш, оскільки свої бажання будеш душити, потреби не відчувати і життя на всіх, крім себе витрачати. Не оцінять! Навпаки, дурепою вважати будуть. Несвідомо, звичайно, але будуть. Послухала Людка фахівця і почала все з написаного робити. Пішла собі пальто бажане купила, замість комп’ютера синові, і шоколадку з’їла, сама, нікому не дала, а потім до косметолога записалася, і на танці, а ще в Париж злітала, і на море. Через час засвітилася вона по-новому, щастям чи, енергією. Депресія пішла, як і не було. Навіть син обійняв і якось з повагою сказав, що красива і найкраща, навіть без нового комп’ютера. А мама Люди раптом одужала, і сама стала за шоколадками ходити, і простір дочки поважати. Навіть чоловік повернувся! Тільки Людка його вже не пустила. Не захотіла зрадника прощати! І взагалі вона іншого знайшла! Який любив її! І сніданок разом з нею готував, а не вимагав, і втратити боявся! Тому що коли ти сам собі потрібен, інші зовсім по-іншому до тебе ставитися починають! © Василиса Савицька Джерело

Чому людина не знаходить своє щастя? Всього 4 причини!

Щастя треба знайти. Знайти. Побачити. Ось ключові слова. Недарма кажуть «Знайти своє щастя». Був одного разу вебінар про щастя. Про щастя, яке треба вміти бачити, цінувати і до якого треба прагнути. І люди із задоволенням прийшли на вебінар. Оголошення було простим: час, місце та скромна вартість. І короткий опис. Опис зрозуміли усі. Але деякі пропустили місце проведення; не помітили. Дехто не побачив час. І перепитували, хоч там було написано. Дехто поспішав подати заявку до групи, хоча було написано, що спочатку треба дочекатися відповіді адміністратора.  А деякі, їх було найбільше, не побачили вартість. Цілком скромну – не побачили. І теж питали… Це не про те, як люди докучають неуважністю. Це про те, чому люди не бачать свого щастя. І те, що мають, не бачать. Не цінять. І те, що прямо перед очима, вибачте. Щасливий шанс, можливість, прекрасна людина, корисна інформація, яка може ощасливити – людина просто не бачить. Проходить повз. Або поспішає, хапає незрілі яблука і відштовхує інших своєю поспішністю. Не дотримується правил. І відлякує щастя. Рушить відносини на початку і нерозумно витрачає енергію. Не бачить місце щастя. Не бачить час. Але це півбіди. Цьому неважко навчитися. Основна маса людей, які пропускають своє щастя, залишаються ні з чим, – це люди, які щиро не розуміють, що за все треба платити. Вони розраховують на обдароване щастя; підсвідомо. Вони, як діти, чекають на чарівника з мішком подарунків. Але чарівники рідко зустрічаються. Все це підтверджує мої слова: щастя та успіх нерозривно пов’язані з увагою. Зі здатністю свідомо відбирати інформацію, налаштовувати себе на правильне сприйняття. Багато людей просто втрачають своє щастя; його місце та час. Багато хто надто поспішає, не дотримується правил, не бачить заборонних сигналів… Багато хто не хоче нести витрати. Докладати зусиль. Не зі зла і не від скупості; у глибині душі вони впевнені, що їм мають дати щастя задарма і подбати про них. Але це не так. У дорослому житті щастя треба добувати та оплачувати. Але людина не бачить цієї умови, тому що не готова до неї. Хіба за щастя треба платити? Ось відповіді на питання: чому людина неспроможна знайти своє щастя? Саме «знайти». Щастя є. І знайти його простіше, якщо дотримуватися простих умов і бути уважним. Потрібно тренувати увагу. І пам’ятати правила обміну енергіями  з іншими людьми. Автор: Анна Кір’янова

Хто краде в нас здоров’я у складні часи

Бережіть своє здоров’я — фізичне і психічне. Все інше прийде…. Не давайте себе злити. Сердити. Дратувати. Особливо — якщо доводиться стримувати емоції і терпіти погане поводження. Тому що заплатите ви своїм здоров’ям. Ось це важливо пам’ятати. Зараз здоров’я треба поберегти. Воно в складні часи становить наш головний капітал. Гроші можна заробити. Роботу можна знайти. Навіть відносини можна створити нові. Але лише у тому разі, якщо буде головний капітал — здоров’я. Психічне, фізичне та психологічне. Якщо з цим капіталом все в порядку, решта прийде. Був такий лікар Джон Хантер. Дуже вчений чоловік, який вивчав на практиці всі хвороби. Він навіть заражався ними спеціально, щоб побільше дізнатися про причини і знайти найкращий засіб профілактики і лікування. І слова цього доктора хочемо навести нижче. Дуже правильні слова, хоча їм двісті років. Цей лікар захворів на ангіну. Зрозумів, після якого контакту це сталося. Згадав свої почуття. І сказав так: “Моє життя знаходиться у владі будь-якого шахрая, який зможе мене розсердити”. Тож, тримайтеся подалі від шахраїв, які викрадають ваше здоров’я. Злять вас, сердять, змушують виправдовуватися і принижуватися, дратують навмисно, кажуть образливі слова… не треба віддавати своє життя в їхні руки. Здоров’я треба берегти більше грошей. Це наш головний капітал… Джерело

Фраза Оноре де Бальзака, яка відучить заздрити іншим людям раз і назавжди

Якщо якась голлівудська актриса отримує третій за рахунком Оскар, ми їй не заздримо, а якщо наша колега їде до п’ятизіркового готелю на найкращий курорт, то хочемо опинитися на її місці? Ми не заздримо героїні, кінематографічній чи книжковій, яка знайшла своє кохання. Але заздримо подрузі, біля якої крутиться приголомшливий чоловік, а вона навіть не помічає цього. Якщо ви продовжите перераховувати тих, кому можна позаздрити, ви помітите одну закономірність: усі ці люди або з вашого оточення, або з вашого віку, або з однієї професії, або є земляками. Ви знаходитесь у рівних умовах. І щиро не розумієте, чому комусь має діставатися більше добра, ніж вам. Є один простий рецепт позбавлення цього гидкого і токсичного почуття: потрібно розвивати свою індивідуальність, свою несхожість і неповторність. Заздрість розвивається насамперед там, де ви не відрізняєте себе від інших.Не варто обганяти та змагатися зі своїми однолітками у навичках та компетенціях. Але треба розширювати свій кругозір, розвивати своє мислення, свою культуру до такого рівня, щоб ідолами вважати істинно великих, а не заздрити таким дрібницям, як чужа поїздка до моря чи ювелірна прикраса. Визнайте, чому ви заздрите і вам відкриється масштаб вашої особистості. Жан-Жак Руссо сказав: «Ніхто не герой в очах свого лакея» Людина обмежена і неспроможна зрозуміти, чому в іншого більше життєвих благ, величі. Вона судить по собі. Мудра фраза Оноре де Бальзака, яка відучить заздрити іншим: Заздрість штовхає людей нікчемних на дрібні та гидкі вчинки, а людей гідних спонукає до суперництва.

3 жорсткі висловлювання дизайнера Карла Лагерфельда як попередження жінкам

Знайома дівчина, яку я завжди знала, як оптимістичну людину, скаржиться, що її доводять до сліз колеги. Вони – протеже начальства. Можуть весь день нічого не робити, але наскаржитися та підставити треба обов’язково. “Йду на роботу – ком в горлі, йду з роботи – плачу”. “Чому ж ти не можеш звільнитися з цього колективу?” – питаю я. “Там добре платять, а у мене великий кредит на нову машину” Як жінці стати незалежною раз і назавжди? Карл Лагерфельд зробив непопулярну заяву: «Займайтеся тим, що робить вас щасливими. Забудьте про гроші або інші пастки, які прийнято вважати успіхом. Якщо ви щасливі, працюючи у сільському магазині, працюйте. Пам’ятайте, що у вас лише одне життя» Кожна людина чекає нагороду за свою працю. І якщо принижують, то хоч би платять багато. Але справжня нагорода – це робити те, до чого лежить душа. І мати змогу піти звідти, де тобі погано. За гроші можна багато купити. Окрім часу. Правило друге Ніколи не жертвуйте собою заради чоловіка. Інакше від Вас самої нічого не залишиться. Заощаджуючи свою енергію, ви здатні віддавати потроху, але багатьом. Тим, хто потребуватиме вас завтра. І після. Віддавши себе без залишку, ви спустошитеся. Не всім судилося народитися матір’ю Терезою. “Рятують” коханих людей, чоловіків, батьків. І справді залишаються ні з чим. Ще й винними їх виставляють… Колега була одружена з чоловіком на 15 років старшим. Коли вона дізналася про деякі пункти у його лікарняній карті, вона звільнилася з роботи та присвятила себе чоловікові: створювала затишок, готувала дієтичні страви. Вона часто казала: “Хочу, щоб ти був здоровий і жив довго-довго!” А він і не планував вмирати. Але незабаром пішов від цієї доброчесної жінки зі словами: “Я сам хочу вирішувати, що у мене сьогодні на вечерю”. Правило третє «Щастя – це питання порядку та дисципліни» Щастя – це не те, що випадково впало в кишеню, а те, що дало плоди після ваших зусиль. Багато жінок вміють мріяти, але для того, щоб засукати рукави і приступити у них то час не настав, то вже минув, то влада в країні не та, то чоловіки козли. Щастя виростає з чистої та ясної свідомості. Хто я є, що я можу, чого я хочу, якою дорогою піду? Ясність у голові дозволяє розбити будь-які цілі на кроки, а дисципліна дозволить не ухилятись від обраного шляху. Що означає діяти? Не тільки йти напролом, стукати в чужі двері, вимагаючи грошей чи підвищення. Дії – це вивчати, шукати, питати, вчитися, пробувати, експериментувати, впадати у відчай і починати знову, рухатися, будувати і переробляти. Дисципліновані люди дуже вимогливі до себе, на одному бажанні далеко не поїдеш.

Що робити, якщо зрадила близька людина: порада від священника, яку я вчора почула

Коли до стародавніх мудреців приходили люди зі своїм розпачом та скаргами на життя, ті говорили: “Не можна прожити життя і не завдати нікому болю”. Життя – складне, все зіткане з випробувань. Тримайтеся та моліться! Якщо не зрадять тебе, то рано чи пізно це зробиш ти. Не тому, що ти зла і підступна людина, а тому що інтереси людей не завжди збігаються. Люди – не егоїсти, вони гедоністи. Запрограмовані на насолоду. Вічно зайняті пошуком місця під сонцем. Зривають угоди, забувають про обіцянки, руйнують міцні шлюби. І чим більше одна людина буде щаслива у своїй новій реальності, тим більше інша буде впевнена, що її обдурили, кинули напризволяще, знехтували нею. Емоційно неврівноважені люди відразу починають виношувати план помсти. Їм обов’язково треба довести іншому, що так чинити не можна! Вчора ж ще були друзями та союзниками. А тепер що? У душу плюнули… Один актор говорив: “Не слід образи збирати. Не велике багатство”. Мудреці радили для того, щоб охолодити запал, слід переправити свою злу енергію на позитивну. Від однієї жінки пішов чоловік. Вона кипіла від обурення. Їй хотілося дізнатися, де він тепер живе та серйозно з ним поговорити. Але так як вона не мала адреси, а з гіркотою в душі треба було щось робити, вона пішла до бабусі-сусідки і перемила у неї в квартирі всі вікна. Очистила від бруду не лише вікна, а й свою душу. Заспокоїлася. Бабуся простягала 50 гривень, більше у неї не було. Жінка не взяла. Вчора на службі священник сказав: “Кожна ситуація трапляється з нами не для того, щоб ми страждали, доки час не вилікує рани. А для того, щоб чесно відповіли собі на запитання: як так вийшло, що поряд виявилася ненадійна людина?  Як утворилася така сильна залежність? В який момент пішла довіра? Чому ви цього не помічали? Важливо не лише пережити цей час. Але й осмислити його. Біль у душі – це важливий урок від долі.” У житті нічого не відбувається просто так. “Мене зрадив коханий. Мені було дуже погано….не могла ні їсти, ні пити, практично не спала. Це тривало досить довго. Поступово почала приходити до тями. Через два роки зустріла його і жахнулася. Невже через цю людину я мало не втратила своє здоров’я?” Ольга З., 59 років. Джерело

Скільки разів можна прощати близькій людині: східна мудрість

Тобі плюють у душу і б’ють у спину, а ти прощаєш і прощаєш… Мати Тереза ​​говорила: «Для міцного сімейного союзу мало однієї любові. Потрібно навчитися прощати…». Дивлячись на статистику розлучень, прощати у нас не вміють. А може, це й на краще? Є такі речі, на які неможливо заплющити очі. І чим раніше люди, які зовсім не підходять один одному розлучаться, тим краще. Але є й такі союзи, з яких не так просто вибратися та забути стосунки, як страшний сон. Мати та дочка, батько та син. Бабусі, дідусі та їхні онуки. Сестри та брати. Кров не вода, від близьких не відмахнешся. Доводиться стосунки вибудовувати. По телевізору показують серіал, в якому героїня багато прощає молодшій дочці. Та пішла не вірною дорогою, грубіянить матері. А вона все прощає та прощає. Глядачі гадають, а чим справа скінчиться? Але поки що просвіту ніякого немає. Дочка сказала: “Якщо ти хоч щось мені заборониш, ти більше за мене ніколи не побачиш”. Що робити матері у такому разі? Юнацький максималізм можна пережити. Але й у відносинах дорослих людей не все так гладко, як хотілося б. Сатирик сказав: «Мудрість не завжди приходить із віком. Іноді вік приходить один». 55-річна дочка моєї 83-річної сусідки виховувалась як королева та аристократка, а виросло те, що виросло. Матір свою не цінує і не поважає, репетує з будь-якого приводу. В обох тиск потім скаче так, що швидку доводиться викликати. Потім старенька запитує мене: “За що вона зі мною так?”. І відповіді немає, тому що все життя вона прагнула бути доброю матір’ю. Собі нічого, найкращий шматочок — донечці. На таку старість не розраховувала. Можливо, розпестила і виростила монстра. А може життя нас такими робить. І ось вона в черговий раз запитує: «За що вона зі мною так?», а я мовчу і думаю, що вона ні за що, а всім нам, які живуть у цьому будинку, хороший урок, як поводитись не потрібно. Як погано така поведінка виглядає збоку. Арабська мудрість каже: «Ви прощатимете близьку людину, доки не зненавидите її». Я тільки недавно прочитала цю фразу і зрозуміла, що в безкінечному пробаченні немає виходу на світ, немає результату у вигляді відполірованих до ідеального стану стосунків. Є тільки морок, темрява, глухий кут і сморід. Тобі плюють у душу і б’ють у спину, а ти прощаєш і прощаєш. Не треба так. Потрібно віддалятися. І йти. Навіть від найближчих. У 83 роки це важко зробити. Іноді краще жити з такою дочкою, ніж зовсім однією. Але знаю, що є маленький нюанс: ця бабуся переписала все майно на дочку, віддала їй у руки кермо влади своїм життям. Ось та й відчуває свою повну безкарність. А може, нерухомість тут ні до чого. Вся річ у характері. Але висновок один: треба уникати будь-якої кабальної залежності від інших: моральної, фінансової, фізичної. Потрібно залишати собі простір для маневрів, інакше не залишиться нічого іншого, як прощати людині те, що їй не можна пробачити… Джерело

Ви відчуваєте себе нещасними і клянете долю? А ви дякували Богу сьогодні?

“Ви відчуваєте себе нещасними і клянете долю? А ви дякували Богу сьогодні? Ви здивувалися?! Ви думаєте, що вам немає за що Йому дякувати: адже ви такі нещасні. Але ви можете ходити, дихати?! – Так. – Ви поснідали? – Так. – Ви можете відкрити рот, щоб говорити? – Так. – Так от, дякуйте Богові за це, бо є люди, які не можуть ні ходити, ні дихати, ні їсти, ні відкрити рота. Ви нещасні тому, що вам ніколи не спадало на думку, що треба дякувати за все. У світі так багато страждань. Дякуйте Богові за те, що Він вибрав саме вас, щоб йти шляхом, яким ви йдете, і робити роботу, яку ви робите. Щоб змінити ваш стан, вам насамперед треба визнати, що немає нічого прекраснішого, ніж бути живим, ходити, бачити, говорити. Завтра ж вранці, прокинувшись, дякуйте Богові. Скільки людей більше не прокинуться чи прокинуться паралізованими, або їм нічим буде нагодувати своїх дітей. Будьте вдячні! Повторюйте: «Дякую Тобі, Господи, сьогодні Ти зберіг мені життя, здоров’я, і я хочу виконати волю Твою». Якщо ви цінуєте все, що дає вам Бог, Він не залишить вас!” Св. Мати Тереза

6 січня — Святвечір: як правильно провести та що потрібно зробити кожному

6 січня, святий вечір перед Різдвом Христовим, окутаний відповідними обрядами та традиціями, які православні християни дотримуються з давніх-давен. За святковим столом, який складається з 12 пісних страв, збираються найрідніші люди. Головною стравою є різдвяна кутя з додаванням меду, горіхів й маку та узвар з сушених фруктів. Також, готують борщ, рибні й картопляні страви, вареники з різними начинками, пироги та паляницю. Після вечері потрібно залишити на столі кутю. Запалена на святвечір свічка повинна потухнути самостійно. Народні прикмети на Святвечір. За Різдвяним небом, визначали майбутній врожай: Небо всіяне зорями – до гарного врожаю. Відлига – до поганого. Заметіль – до гарного врожаю меду. Безхмарність – до врожаю грибів. Перша зірка на небі сповіщає про Різдво та дозволяє сідати за святковий стіл й розпочинати трапезу. Перед вечерею, обов’язково, потрібно помолитися та подякувати Господу Богу. Розпочинати вечерю потрібно з куті, яку першим повинен спробувати господар оселі. Що потрібно зробити у святий вечір. Попросіть пробачення в тих, кого образили колись та пробачте всім, хто зачепив Вас чимось. Вдягніть гарний, світлий та бажано новий одяг. В цей вечір потрібно пом’янути загиблих рідних та друзів. Після вечері можна піти колядувати або приймати колядників вдома – це принесе удачу в новому році. Джерело

Є одна ознака втрати енергії: відомий психолог все пояснив

Один бізнесмен розповідав, що раніше дружина з ним сварилася на відпочинку. Він не міг і десяти хвилин витримати, лежачи на шезлонгу біля моря. Усі лежать, засмагають, дрімають. Або слухають музику. Йому треба було йти, плавати, гуляти, він схоплювався з шезлонгу і вирушав оглядати околиці, грати в теніс, пірнати, кататися на водному мотоциклі… Він не міг відпочивати! Не витримував у розслабленій позі десять хвилин. А тепер він лежав і відпочивав, як морський котик. Дрімав, розслаблявся, як же добре! Він навчився відпочивати. Через півроку цей чоловік тяжко захворів. Хвороба вже гніздилась у його тілі. І він втратив свій величезний бізнес. Бракувало сил, уваги, щоб контролювати всі процеси. Його життя та бізнес-імперія впали. Якщо енергійна людина раптом полюбила відпочивати, стала довго спати, вдень лягати подрімати, якщо це раніше було невластиво їй, це тривожна ознака. Енергія йде, дорогоцінна життєва енергія. Можливо, ознак хвороби ще немає. Можливо, немає ознак занепаду у справах. Все добре! Пішла метушливість, знизилася активність, людина полюбила лежати, відпочивати. …Іноді це погана ознака. Ознака втрати життєвих сил. І треба шукати причини. Відпочинок – це приємна річ. І ліжко – у ньому так приємно лежати… Філософ Кант недарма називав ліжко «гніздом усіх хвороб». І треба перевірити здоров’я. Це, як мінімум. Якщо горизонтальне спокійне становище почало надто приваблювати людину. Автор: Анна Кір’янова

Нінон де Ланкло прожила близько 90 років. І зберегла красу та гострий розум. Ось вчому її секрет…

У чому секрет її молодості? Нінон де Ланкло охоче пояснювала: треба взяти замшеву ганчірочку, намочити, а потім цією ганчірочкою протирати обличчя. От і не постарієте. Я так молодість і зберегла! Схоже на знущання, правда? Але жодних особливих засобів у 17 столітті не було. А нев’януча Нінон – була. І вічна молодість дозволяла їй подобатися чоловікам, бути в центрі уваги. Саме спілкування з цікавими людьми, яскраві знайомства, захоплюючі розмови, мистецтво, танці, рух, дотепні діалоги, свобода у висловленні почуттів – ось це й дозволило їй зберегти молодість. Це як із машиною. Акумулятор розряджається, автомобіль починає іржавіти, якщо його не використовувати. Молодість та краса йдуть, коли ними не користуються. Коли йде задоволення від життя, зникає бажання подобатися, привертати увагу – йдуть і молодість з красою. Старить важка праця. Це безперечно. Якщо ж немає такого тягаря, молодість та краса зберігаються у тих, хто ними користується. І гострий розум теж частіше зберігається у тих, хто його тренує та спілкується з розумними співрозмовниками. Зберігається те, що використовується активно та із задоволенням. Такий феномен. Ну, і злитися треба поменше. Тому Нінон відмовилася жити при королівському дворі. Вона розуміла, що краса в’яне від заздрості, злості та лицемірства. А цього у палаці повно… Вона залишилася у своєму затишному будинку. Секрет краси чудової Нінон – жити із задоволенням, радіти світлим дням і не злитися. І намагатись подобатися іншим і собі. Інтерес до життя і любов – ось що зберігає енергію і красу краще за креми і ганчірочки. У цьому й був секрет чудової Нінон де Ланкло. Автор: Анна Кір’янова Джерело

Усього 1 фраза дозволить правильно відповісти на зраду. Вислів Конфуція, який здатний змінити життя!

Валя та Оксана були подругами з дитинства. Їхні матері дружили, вони гуляли в одному дворі, потім пішли в одну школу і взагалі всі говорили про них “Не розлий вода”. Обидві дівчини були гарні, одна з чорним волоссям, як ніч, інша зі світлим. Усі називали їх інь-янь, тому що за характером і зовнішністю вони були різні, але разом ніби були єдиним цілим. Здавалося б, ніщо не може зруйнувати їхню дружбу. Коли дівчата навчалися в університеті, до них перевівся один студент Сашко. Обом дівчатам він одразу сподобався, але оскільки вони були подругами, то одразу домовилися, що не активно його добиватимуться. Все буде так, як вирішить сам Сашко. Якщо хтось із них йому й сподобається, то вона й зустрічатиметься з ним. І Сашкові дуже сподобалася Валя. Він запросив її на побачення, вони почали зустрічатися, а після закінчення університету одружилися. Оксана та Валя влаштувалися працювати в одну компанію та мали можливість постійно спілкуватися одна з одною. Здавалося б, все ідеально. Що може бути краще, як працювати з найкращою подругою, з якою можна поговорити у перерві, яка може допомогти з роботою, і, якщо що, виправдати перед начальником. Настав момент, коли компанія переживала не найкращі часи. Тоді почалася пaндeмія, потік клієнтів знизився, і треба було вигадати, як заощадити на витратах. Валя мала підготувати план, який би допоміг компанії пережити важкий період. Дівчина довго сиділа з документами, проводила розрахунки, ночами не спала. І ось настав момент, коли треба було передавати документи начальству. Валя спокійно віддала план начальнику і вирішила нарешті нормально відпочити, але наступного дня він викликав її. Вона не думала, що привід серйозний, але начальник зірвався на неї з погрозами звільнення, розкритикував її план, звинуватив, що його треба переробляти, а це втрата часу і втрата грошей. Валя не розуміла, про що йдеться. Але коли начальник показав їй документи, Валя одразу помітила, що щось не так. Цифри були іншими. У глибині душі вона розуміла, що сталося, але не хотіла це визнавати. Справа в тому, що вона попросила передати документи Оксані, а сама пішла додому відпочивати. Відповідь горіла червоними літерами — Оксана виправила папери. Валя дочекалася кінця дня і зустрілася з Оксаною біля її дому. Там Валя дала волю емоціям і почала гнівно запитувати, чому ж подруга так вчинила. На що Оксана холодно відповіла: «Якби не ти, то з Сашком була б я». Спочатку Валя хотіла влаштувати істерику, але потім заспокоїлася і відповіла Оксані. «Знаєш, Бог бачить усе. Я ніколи не робила тобі зла і вважала тебе найкращою подругою. Але за цей вчинок тобі доведеться відповідати. У своєму домі я тебе більше бачити не хочу. І переведусь в інший офіс». Валя згадала вислів Конфуція «На добро треба відповідати добром, але на зло — справедливістю». Припинити спілкування з подругою і було справедливістю, а решта повернеться їй законом бумерангу. Джерело

Чому чим нижча ціна, тим вищий рівень претензій?

Чим менша ціна, тим більше претензій. Зазвичай, на жаль. Найбільше невдоволення виявила одна жінка на «шведському столі», в зал до цього столу пускали за 1 долар. Символічна святкова ціна. Вона була обурена тим, що це разове відвідування. Як за один вечір все це спробувати? Потрібно зробити вхід на тиждень як мінімум! Тоді буде чесно. А краще довічно та безкоштовно. Чим нижча ціна, тим вищий рівень претензій. І це не лише про послуги та товари. Це про нас. Чим нижчу ціну ви собі призначите, чим більше намагатиметеся догодити іншим і бути приємним, тим більше претензій до вас пред’являть. І незадоволення, вимоги, критика зростатимуть у міру зниження ціни. Вашої самооцінки. Ви спочатку не зрозумієте, в чому річ. Багато добрих людей не розуміють. І почнете ще знижувати свою ціну, щоб усім догодити. Ефект буде протилежним – претензії зростуть! Так можна дійти до нуля. Спочатку до мізерно малого, а потім до неіснуючого. Спершу ціна падає, а потім просто зникає. Вас як особистості більше немає, ви нічого не варті. Ви ніщо і звати вас ніяк. Тож знижувати свою ціну, щоб догодити іншим та бути приємними, затребуваними, потрібними, не треба. Щоб не стати спочатку мізерно малими, а потім – неіснуючими. Людина, ціна якої “нуль”, не існує більше. Її нема. І якщо розпочалися претензії, перевірте ціну. Може, вона надто низька? Може, час підвищити її, щоб не втратити своє місце під сонцем і не перетворитися на нуль? Автор: Анна Кір’янова Джерело

Найкращі українські колядки для дітей і дорослих!

Знати українські колядки має кожен, адже це – наші традиції! Різдво Христове й Коляда 2023 вже на порозі, тож, саме час повторити слова колядок. Ми зібрали для вас найкращі українські колядки, які мусять бути у вашому репертуарі. Добрий вечір тобі, пане господарю (текст, відео) Одна з найпопулярніших колядок, яку співають по всій Україні. Слова: Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся!Ой радуйся, земле, Син Божий народився! Застеляйте столи, та все килимами, радуйся!Ой радуйся, земле, Син Божий народився! Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся!Ой радуйся, земле, Син Божий народився! Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся!Ой радуйся, земле, Син Божий народився! А той перший празник – Рождество Христове, радуйся!Ой радуйся, земле, Син Божий народився! А той другий празник – Святого Василя, радуйся!Ой радуйся, земле, Син Божий народився! А той третій празник – Святе Водохреща, радуйся!Ой радуйся, земле, Син Божий народився! Хай святкує з нами вся наша родина, радуйся!Ой радуйся, земле, Син Божий народився! Вся наша родина, славна Україна, радуйся!Ой радуйся, земле, Син Божий народився! Нова радість стала (текст, відео) Улюблена колядка дітей та дорослих, мелодію якої дуже легко запам’ятати. Слова: Нова радість стала, яка не бувала,Над вертепом звізда ясна світлом засіяла. Де Христос родився, з Діви воплотився,Як чоловік пеленами убого оповився. Пастушки з ягнятком перед тим дитяткомНа колінця припадають, Царя-Бога вихваляють. – Ой ти, Царю, Царю, небесний Владарю,Даруй літа щасливії цього дому господарю. Даруй господарю, даруй господині,Даруй літа щасливії нашій славній Україні. *Останній рядок кожного куплету повторюється двічі. Сумний Святий Вечір (текст, відео) Під час Другої світової війни та боротьби УПА проти радянської влади на Заході стала популярною інша колядка на мелодію “Нова радість стала” під назвою “Сумний Святий Вечір”. Текст до неї написав поет-підпільник Михайло Дяченко-“Боєслав”: Сумний Святий вечір в сорок шестім році:По всій нашій Україні плач на кожнім кроці. Сіли до вечері мати з діточками,Замість мали вечеряти та й облилися сльозами. Мати гірко плаче, а діти питають:– Мамо, мамо, де наш тато, чом не вечеряють? – Тато на чужині, в далекім Сибіру,Споминають Святий вечір в нашій славній Україні. Споминають Святий вечір і усю родину,Батька, матір, жінку й діти, й нашу неньку Україну. Сумний Святий вечір в сорок шестім році:По всій нашій Україні плач на кожнім кроці. До мурашок, послухайте! Бог предвічний (текст, відео) Ця коляда є однією із найпопулярніших у Західній Україні. На Галичині саме “Бог предвічний” співають першою за святвечірним столом. Її також виконують у церквах після Літургії. Слова: Бог предвічний народився,Прийшов днесь із небес,Щоб спасти люд свій весь,І утішився. В Вифлеємі народився,Месія, Христос наш,І пан наш, для всіх нас,Нам народився. Ознаймив це Ангел БожийНаперед пастирям,А потім звіздарямІ земним звірям. Діва Сина як породила,Звізда ста, де ХристаНевіста ПречистаСина зродила. Тріє царі несуть дариДо Вифлеєм-міста,Де Діва ПречистаСина повила. Звізда їм ся об’явила,В дорозі о Бозі,При волі, при осліЇм ознаймила. “Тріє царі, де ідете?”“Ми ідем в Вифлеєм,Вінчуєм спокоєм *І повернемся”. Іншим путем повернули,Погану, безстидну,Безбожну ІродуНе повідали. Йосифові Ангел мовить:З Дитятком і з Матков,З бидлятком, осляткомХай ся хорониить. “Слава Богу!” – заспіваймо,Честь Сину БожомуГосподеви нашомуПоклін віддаймо. Во Вифлиємі нині новина (текст, відео) А ось ця українська пісня не народна, а авторська. Слова та музика “Во Вифлеємі нині новина” належать Остапу Нижанківському (1862-1919), хоча про це мало хто знає. Слова: Во Вифлеємі нині новина:Пречиста Діва зродила Сина,В яслах сповитий поміж бидляти,Спочив на сіні Бог необнятий. Вже Херувими славу співають,Ангельські хори Пана витають,Пастир убогий несе, що може,Щоб подарити Дитятко Боже. А ясна зоря світу голосить:Месія радість, щастє приносить!До Вифлеєма спішіть всі нині,Бога звитайте в бідній Дитині! За світлом зірки, десь аж зі сходуЙдуть три владики княжого роду,Золото дари, кадило, мироВраз з серцем чистим несуть в офіру. Марія Мати Сина леліє,Йосиф старенький пелени гріє,А Цар всесвіта в зимні і болюБлагословить нас на ліпшу долю. Ісусе милий, ми не богаті,Золота дарів не можем дати,Но дар ціннійший несем від мира,Се віра серця, се любов щира. Глянь оком щирим, о Божий Сину,На нашу землю на Україну,Зійшли їй з неба дар превеликий,Щоб Тя славила во вічні віки. *Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі. Небо і земля нині торжествують (текст, відео) Дуже популярна пісня за межами України. Версії цієї святкової композиції співають також у Білорусі й Польщі. Слова: Небо і земля (2) нині торжествують,Ангели, люди (2) весело празднують. Приспів:Христос родився, Бог воплотився,Ангели співають, Царіє витають,Поклін віддають, пастиріє грають,“Чудо, чудо!” повідають. Во Вифлеємі (2) весела новина:Пречиста Діва (2) породила Сина! Слово Отчеє (2) взяло на ся тіло:В темностях земних (2) сонце засвітило. Ангели служать (2) свойому КоролюІ во вертепі (2) творять Його волю. Три славні царі (2) зі сходу приходять,Ладан і смирну (2), золото приносять.* Царю і Богу (2) тоє офірують,Пастирі людям (2) все розповідують.** І ми рожденну (2) Богу поклін даймо,“Слава во вишних” (2) Йому заспіваймо. *Приспів повторюється після кожного куплету Як співати “Небо і земля нині торжествують”: Тиха ніч (текст, відео) Ця різдвяна пісня була створена в Австрії в 1818 році. “Тиха ніч” – одна із найвідоміших колядок по всьому світу. Вона навіть належить до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Колядка українською мовою зачаровує з першого акорда! Слова: Тиха ніч, свята ніч!Ясність б’є від зірниць.Дитинонька Пресвята,Така ясна, мов зоря,Спочиває в тихім сні. Тиха ніч, свята ніч!Ой, зітри сльози з віч,Бо Син Божий йде до нас,Цілий світ любов’ю спас,Вітай нам, святе Дитя! Свята ніч настає,Ясний блиск з неба б’є,В людськім тілі Божий СинПрийшо нині в ВифлеємЩоб спасти цілий світ. Тиха ніч, свята ніч!Зірка сяє ясна,Потішає серця,Величає Христа.Дитя святе, як зоря,Нам світи, зоря ясна! Спи, Ісусе, спи… (текст, відео) Замикає наш список композиція Йосифа Кишакевича “Спи, Ісусе, спи…”. Прониклива мелодія колискової та зворушливі слова дарують нам різдвяний затишок та віру в дива. Слова: Спи, Ісусе, спи, спатоньки ходи!Я Тебе му колисати,Пісоньками присипляти:Люлі, серденько, люлі. Спи, Лелійко, спи, головку склони.Ту на рученьки Марії,Бач Вона Тебе леліє:Люлі, серденько, люлі. Спи, Убогий, спи, рученьки зложи!Йосифа, що лиш не видати,Несе хлібця Тобі дати:Люлі, серденько, люлі! Спи Терпінє, спи, очка зажмури!Не питай, що колись буде,Що зготовлять хрест Ти люди…Люлі серденько, люлі. Спи Зірничко, спи, сни про небо сни!Слава Богу в вишних буди,Мир на земли, благо людем!Люлі серденько, люлі. Спи, Ісусе, спи, Серце вітвори,Най при Ньому спочиваюТу на земли і там в раюЛюлі, серденько, люлі! *Останні три рядки кожного куплету повторюються двічі Джерело

Чому померла людина почала постійно снитися і нагадувати про себе: психолог пояснив причину

Чому почав постійно снитися померлий? І сни з ним запам’ятовуються, – відчуває жива людина, що це не просто сон, не просто спогад. Залишається від таких снів сильний емоційний слід, враження. Померлий може залишити цей світ давно, але уві сні всі емоції, пов’язані з ним, яскраві і живі, начебто ми нещодавно розлучилися. Мало того, що той, хто пішов, приходить у наші сни, – він і наяву може почати нагадувати про себе. Іноді починають зустрічатися до того схожі люди! А іноді починають зустрічатися спільні знайомі, які пов’язували нас із цією людиною, – його друзі, колеги, однокласники… Люди іноді турбуються, – чому небіжчик “почав переслідувати”? Може, настав час помирати? І він хоче забрати із собою в інший світ? А може, їй там погано, померлій людині? І вона просить допомогти якось, мучиться? Це загадкові питання – все, що пов’язане з іншим світом, підтвердити чи спростувати не можна. Хоча ще філософ Платон наводив приклад із померлою людиною, яка повернулася через кілька днів і пояснювала устрій потойбічного світу. І до цього дня йдуть дослідження, які, однак, не можуть ні спростувати, ні підтвердити наукове життя за труною. Ми можемо це тільки відчувати серцем. Вірити. Померлі приходять не для того, щоб отримувати допомогу від живих. Земний світ примітивніший, можливостей у живих людей менше, – так вважається в багатьох культурах. Померлий приходить, щоб уберегти живих, допомогти, застерегти, вказати на небезпеку та підтримати. Але говорити звичайною земною мовою померлі не можуть. У поодиноких випадках вони виразно, словами, попереджають про небезпеку, що загрожує, – зазвичай вони своєю появою застерігають і підтримують. Вони ніби передають повідомлення: “Будь уважним! Будь обережним. А я підтримаю тебе як зможу своєю любов’ю!” Або – дружбою. Одному професору став снитися друг юності, який давно помер. Нічого страшного уві сні не відбувалося, – ніяких похмурих помахів рукою, запрошень, просто гуляли, розмовляли, потім друг хотів щось сказати важливе, – і на цьому місці сон обривався. Професор спочатку вважав сон збігом, – мало, що навіяло спогади про давно померлого друга. Може це усвідомлення своєї смертності? Рефлексія із цього приводу? Професор викладав філософію, тому філософськи підійшов до аналізу сну. Почав мудрувати. Я спитала його, від чого помер його друг? Від хвороби, яку не виявили вчасно. Вигляд у юнака був квітучий. І ніхто припустити не міг несподіваної загибелі… Це була підступна хвороба, тоді майже не було методів її виявити вчасно. І цей друг Сашко просто не прокинувся. Професор замислився. Як римляни казали: “Розумному достатньо”. Професор усе зрозумів. І того ж дня відвідав лікаря і переконався, що в нього та сама проблема! І потрібно терміново вживати заходів. Заходи було вжито. Зараз медицина зробила крок далеко вперед. І професор живий-здоровий, а друг Сашко, однокурсник, перестав снитися. Тому що в образі друга підсвідомість попереджала професора про проблему та загрозу, яка зріла в організмі. Може і так. Тільки потім зателефонувала Сашка мама, вже старенька жінка. І сказала професору, що Сашко уві сні до неї часто приходить. І ось днями просив передати привіт своєму другові, який зрозумів послання. Нехай живе довго! Він має багато справ, книгу треба дописувати. Ні про операцію, ні про книгу старенька знати не знала. Ну, може, їй теж підсвідомість все це передала, як скажуть скептики, які не знають, що таке підсвідомість. Власне, ніхто цього до ладу не знає, – багато про що ми тільки здогадуємося або інтуїтивно знаємо з народження… Але за моїми спостереженнями померлі починають активно снитися і нагадувати про себе, коли не їм, а нам потрібна допомога. Коли потрібно посилити увагу, розібратися з якоюсь проблемою чи загрозою, яких ми не бачимо, не помічаємо. Або не маємо сил із ними впоратися. І наші померлі приходять, щоб застерегти та підтримати нас. Якщо ми не розуміємо, приходять знову та знову. Тому що любов не закінчується ніколи, а між нашим світом та іншим є зв’язок. Такий самий, як наш зв’язок з далекими близькими, – ми бачимо уві сні своїх і відчуваємо, що з ними відбувається. І цей зв’язок зберігається. Наші дорогі померлі охороняють та зберігають нас. І передають інформацію доступними засобами, являючи нашій думці той образ, в якому ми запам’ятали їх на Землі. Автор: Анна Кір’янова Джерело

Єдиний спосіб зрозуміти, кого людина насправді любить

Є єдиний спосіб зрозуміти, кого людина насправді любить.  Цей спосіб застосувала хитромудра грецька красуня Фріна. Їй скульптор Пракситель обіцяв подарувати будь-яку свою роботу на вибір. Але Фріна не знала, які скульптури найцінніші. А Пракситель не говорив, може вже взагалі пошкодував про свою великодушну обіцянку. Фріна прийшла і налякала скульптора, – мовляв, твоя майстерня горить! Пожежа! Пракситель і заволав у розпачі; мовляв, загинув мій “Сатир”, згорів мій “Ерос”, горе мені! Красуня збагнула, що це і є найцінніші роботи. Зізналася в обмані та вимагала дорогу скульптуру. Як бачите, елементарний спосіб. Те, що по-справжньому дороге, рятують насамперед. Те, що люблять, боронять. А якщо відійшли убік, коли вас ображали, якщо не прийшли на допомогу в небезпеці, якщо зберегли гроші, машину, одяг, посаду, зручний побут, а про вас згадали в останню чергу, отже, не так уже й люблять. І зовсім не цінують. Це до всього відноситься: до людей, до речей, до Батьківщини… Що б не говорила людина, рятує вона те, що їй по-справжньому дороге. А не надто цінним жертвує насамперед. І дуже часто найціннішим і найулюбленішим у людини виявляється не інша людина. А вона сама. Навіть якщо вона була про себе іншої думки.. Або гроші. Або становище. Або просто зручність. Все пізнається у скрутній ситуації, коли кимось чи чимось треба жертвувати, когось чи щось рятувати. Але краще заздалегідь змоделювати ситуацію, не надто зваблюючись словами. І придивитися уважніше до того, хто так голосно декларує любов до когось чи вірність чомусь… Автор: Анна Кір’янова

Зворушлива історія про силу батьківської любові. Неможливо читати без сліз!

В дитинстві я ненавиділа новорічні ранки, бо у садок приходив мій тато. Він сідав на стілець біля ялинки, довго пілікав на своєму баяні, намагаючись підібрати потрібну мелодію, а наша вихователька суворо йому казала: «Валерію Петровичу, вище!». Всі хлопці дивилися на мого тата і давилися від сміху. Він був маленький, товстенький, рано почав лисіти, і, хоч ніколи не пив, ніс у нього чомусь завжди був буряково-червоного кольору, як у клоуна. Діти, коли хотіли сказати про когось, що він смішний і некрасивий, говорили так: «Він схожий на Оксаниного тата!» І я спочатку в садку, а потім у школі несла тяжкий хрест батьківської безглуздості. Все б нічого (мало у кого які батьки!), але мені було незрозуміло, навіщо він, звичайний слюсар, ходив до нас на ранки зі своєю безглуздою гармошкою. Грав би собі вдома і не ганьбив ні себе, ні свою дочку! Часто збиваючись, він тоненько, по-жіночому ойкав, і на його круглому обличчі з’являлася сором’язлива усмішка. Я готова була провалитися крізь землю від сорому і поводилася підкреслено холодно, показуючи своїм виглядом, що ця безглузда людина з червоним носом не має до мене жодного відношення.Я навчалася у третьому класі, коли сильно застудилася. У мене почався отит. Від болю я кричала і стукала долонями по голові. Мама викликала швидку допомогу, і вночі ми поїхали у районну лікарню. По дорозі потрапили в страшну хуртовину, машина застрягла, і водій верескливо, як жінка, почав кричати, що тепер усі ми замерзнемо. Він кричав пронизливо, мало не плакав, і я думала, що у нього теж болять вуха. Батько запитав, скільки лишилося до райцентру, але водій, закривши обличчя руками, повторював: «Який я дурень!». Батько подумав і тихо сказав мамі: «Нам буде потрібна вся мужність!» Хоча мене мучив дикий біль, я на все життя запам’ятала ці слова. Він відчинив дверцята машини і вийшов у ревущу ніч. Дверцята за ним зачинилися, і мені здалося, ніби величезне чудовисько, брязнувши щелепою, проковтнуло мого батька. Машину гойдало поривами вітру, а по замерзлих шибках із шарудінням бив сніг. Я плакала, мама цілувала мене холодними губами, молоденька медсестра приречено дивилася в непроглядну темряву, а водій у знемозі хитав головою. Не знаю, скільки минуло часу, але раптом ніч осяяло яскравим світлом фар, і довга тінь якогось велетня лягла на моє обличчя. Я заплющила очі і крізь вії побачила свого батька. Він узяв мене на руки і притиснув до себе. Пошепки він розповів мамі, що дійшов до райцентру, підняв усіх на ноги і повернувся із всюдиходом. Я спала на його руках і крізь сон чула, як він кашляє. Тоді ніхто не надав цьому значення. А він потім довго хворів на двостороннє запалення легень. Мої діти дивуються, чому, вбираючи ялинку, я завжди плачу. З темряви минулого до мене приходить батько, він сідає під ялинку і кладе голову на баян, ніби крадькома хоче побачити серед святково одягненого натовпу дітей свою донечку і весело їй посміхнутися. Я дивлюся на його сяюче щастям обличчя і теж хочу йому посміхнутися, але натомість починаю плакати. «Шануй свого батька та матір – така перша заповідь з обітницею, –щоб тобі було добре і щоб ти був на землі довголітній! (Ефес. 6:1,2). Автор невідомий Джерело

Всього одна якість видає людину, яка вас обов’язково зрадить!

Які якості людини віщують зраду? Як зрозуміти, що з цього насіння виросте отруйний плід? Це важливе питання, бо зрада завжди відбувається зненацька. І немає в жертви засобів захиститися від такого удару. Оточуючі, однак, можуть бути анітрохи не здивовані вчинком зрадника. Значить, вони помічали щось. Якусь межу, особливість, властивість, з яких виросла зрада? І один філософ перераховував: жадібність віщує зраду. Жадібного можна підкупити. Злослів’я теж вказує на схильність до зради. Хто про інших розносить злі плітки і засуджує всіх, той може зрадити. Але часто зрадниками стають люди, які не проявляли цих пороків. Люди, як люди. А іноді вони взагалі здавалися високоморальними і доброчесними. А потім все одно зраджували того, хто їм довірився.  Я одну якість назву, яка, за моїми спостереженнями, точно віщує зраду. Це заздрість. Якщо ви помітили заздрість у людині, навіть у найближчій, – остерігайтеся. Тому що ця людина може зрадити. Зовсім не обов’язково ця людина заздрить особисто вам, – будь-кому вона може заздрити. І може приховувати свою заздрість, – проте вона завжди помітна. Заздрість і зрада завжди йдуть пліч-о-пліч. Придивіться, поспостерігайте, – ви побачите, що я маю рацію. Просто ми не завжди правильно оцінюємо заздрість людини, якщо вона спрямована не на нас. А ця якість-провісник. І можна очікувати від такої людини зради, навіть якщо інші погані якості вона не виявляє… Автор: Анна Кір’янова

Секрети доглянутої жінки, незалежно від її бюджету

Як казала Коко Шанель справити перше враження другого шансу не буде, тому, незалежно від соціального та сімейного стану, сімнадцятирічна дівчинка чи тобі за п’ятдесят і троє дітей, є у тебе природна краса чи ні, а твоя фігура далека від модельної, ти зобов’язана за собою стежити. Не кожен може дозволити собі брендовий одяг із останньої колекції та середземноморську засмагу, але ми можемо дозволити собі бути доглянутими. 1. Голова, тут не обговорюється навіть, волосся чисте і пухнасте. І ще, волосся потрібно фарбувати, по-перше зафарбовуємо сивину, по-друге, надаємо блиск. 2. Макіяж, все зрозуміло щодня “при повному параді” виглядати важко, якщо з ранку треба дітей у садок зібрати, а самій на метро до роботи. Жінки без макіяжу звичайно не впевнені в собі. Але треба виділити на обличчі брови, очі та губи, їх іноді не видно! 3. Руки. Користуємося кремом щодня. Манікюр у салоні не всім по кишені, тоді не лінуємося і робимо самі. Пилка, кусачки і баф, за цей мінімум віддасте копійки. Покриваємо безбарвним лаком. Найстрашніше, що може бути з нігтями: коли вони різної довжини. Це ніби ростила, ростила, а потім один зламався. Виглядає це жахливо. Обрізаємо все. 4. Одяг та взуття. Чистий, акуратний та за розміром. Жодних спущених колготок, туфлів зі спортивними штанами, ботфортів, леопардових спідниць. Це в загальних рисах, про це можна говорити нескінченно. 5. Посмішка, точніше, що під нею, здорові зуби. Дороге задоволення, отже бережемо їх. Джерело

Чим відрізняється двірник школи від директора школи?

Мене просто розриває на частини! Чому така несправедливість? Сьогодні в столиці випав рясний сніг і він постійно сипле. Провівши уроки та вирішивши адміністративні справи, пішов допомагати чистити сніг. Одягнувся у відповідності до погоди: теплу дуту куртку, шапку, надів капюшон і почав працювати. Зрозуміло, в якій позі я працював впродовж майже двох годин. Але цей пост не про те, що я працював, а про людяність! Під час мого прибирання снігу зі мною майже ніхто не привітався. Одиниці, які через зуби сказали «добрий день». Всі робили вигляд, що людину, яка прибирає сніг, не помічають. Частина просто відверталася і йшла до школи. Повертаючись назад вони вже дізнавалися, що прибирає сніг директор школи і починають виправдовуватися черговими фразами. “Ой, я Вас не впізнала” “Ой, Ви так схудли, що і не впізнати” “А я думала, що це двірник прибирає” “Не могла подумати, що директор може сніг прибирати!” Таких фраз я почув чимало! У мене виникає питання: а, що з двірником не треба вітатися? Чим відрізняється двірник від директора? Де наша людяність? Чи важко сказати «Добрий день!»? Для себе взяв великий урок, що треба виховувати не тільки дітей, а й дорослих! Друзі! Благаю всіх бути милосердними, толерантними та ввічливими один до одного! Людина, яка чистить сніг, теж заслуговує на увагу та пошану. У мене до кожного прохання, будь ласка, коли будете сьогодні, завтра і кожного дня йти вулицями, подякуйте двірникам і скажіть, що їхня праця важлива! Ми українці і маємо бути єдиними! Дмитро Ламза

«Хочеш зберегти щастя — нікому про це не розповідай»: 4 речі, які не слід розповідати навіть найріднішим

Ділитись своїми переживаннями з іншими людьми — це звичний для людини стан. Такими нас створила природа — ми маємо взаємодіяти з іншими, щоби у складній ситуації не опинитися на самоті. Однак, є речі, які не варто розповідати ніколи і нікому. Не розповідайте всім підряд про свої страхи Всі ми чогось боїмося, але не варто на кожному розі розповідати про свої страхи. У цього є дві причини. По-перше, якщо ви демонструватимете свої слабкості, люди можуть за це зачепитися і в майбутньому зіграти цю карту у вигідній для них ситуації і вам стане невимовно боляче. З іншого боку, що більше ви говорите про свої страхи, то більше фокусуєтеся на них, і це змушує вас боятися ще більше. Не розповідайте всім підряд про свої прибутки Із грошовими питаннями взагалі нікому не варто довіряти, окрім самого себе. Розповідатимете про свої доходи, вам заздритимуть, якщо ви заробляєте більше. А ще у вас постійно проситимуть у борг. Позичання грошей – це один із найбільш руйнівних факторів у відносинах. Говорити на тему грошей можна тільки з тими, кому ви беззастережно довіряєте, з ким ви пройшли вогонь та воду, і вас ця людина не розчарувала. Це правило щодо будь-яких речей. З людиною, яка підтвердила вашу довіру, можна ділитися практично всім. Якщо ж у вас не було ситуації, яка перевіряє стосунки, то завжди потрібно бути насторожі. До речі, у борг теж краще грошей не брати.  Не розповідайте всім підряд про свої проблеми Коли нам погано, ми хочемо поділитися цим з іншою людиною. Це досить ефективна методика, оскільки дозволяє нам швидко заспокоїтись. Але перед тим, як поділитися з кимось тим, що лежить на душі, Ви повинні бути впевнені в тому, що можете довіряти цій людині. Що вона не розповість ваш секрет комусь ще, як трапилося в цій історії: Ірина та Катя товаришували з дитинства. І одного разу в сім’ї Ірини трапилося лихо, про яке нікому не розповіси. Тільки найближчій людині. Сталася складна ситуація із сином та матір’ю Ірина ділитися не хотіла, бо у них не було таких близьких стосунків. Але все розповіла подрузі. А Катя розповіла своїй мамі. А мама її товаришувала з мамою Ірини і доповіла все їй. Тому треба бути обережним із тим, кому розповідати свої проблеми. Не розповідайте всім підряд про своє щастя З тієї ж причини не варто розповідати про своє щастя. Особливо стороннім людям, не те що близьким. Щастя любить тишу. Ми ніколи не можемо знати, що стороння людина має на увазі. Щастя інших людей із боку може сприйматися як хвастощі. Людям властиво заздрити тому, чого не мають самі. Тому багато хто в душі може бажати нам зла, навіть якщо самі цього не підозрюють, і ця негативна енергія присмоктується до нас, і псує життя. Похвалився про підвищення на роботі — втратив гаманець з готівкою. Розповів про щастя у стосунках — посварився із партнером. Тому краще нікому не розповідати про свої приводи для щастя, щоб це щастя не втратити. Джерело

Про те, як одна дівчина мало не втратила своє щастя у новорічну ніч…

Одна дівчина мало не втратила своє щастя у новорічну ніч. Їй уже за тридцять було добре, коли з’явився чудовий Аркадій, успішний інженер, не одружений, готовий до серйозних стосунків, як пишуть на сайтах знайомств. Власне там вони з дівчиною і познайомилися. І почали зустрічатись. А за кілька місяців вирішили святкувати разом Новий рік. У Тані у квартирі; та ще запросити батьків Аркадія для знайомства. Наміри ж серйозні. Настав час з батьками знайомитися, з якими проживав наречений. Аркадій сказав, що для його тата головне – чистота та порядок. Абсолютний порядок. Треба все прибрати, вимити, краще замовити клінінг. Вікна помити, санвузол до стерильності. Рушники мають бути білими. Мама – чудова кулінарка. І тому треба як слід постаратися, докласти зусиль. Все має бути гаряче, правильно приготовлене, без надлишку солі чи цукру. У мами тонкий смак, вона зробить зауваження, відразу побачить, якщо щось не так. А сам Аркадій любить на Новий рік гусака з яблуками, із зеленими яблуками, такими кислуватими. Також салат «Олів’є» та крабовий салат, тільки не з паличок, ясна річ. Потім пиріжки такі малесенькі, рум’яні, з м’ясом, щоб танули у роті. Ікру треба подати, мама дуже любить. Ще добре б штрудель із яблуками, це смачно. Ну, можна ще лосося, тато любить. Не забудь рибні ножі, він одразу помітить… Аркадій ще багато розповів про переваги батьків. Потім він пообіцяв бути з батьками завтра о восьмій годині вечора; треба, щоб усе було готове до цього часу. І одягнися якось пристойніше, не фарбуйся надто яскраво, а то ти схожа на робітницю служби екскорту. Вино краще французьке або іспанське, ось такої марки. Не охолоджуй занадто сильно. Мама помітить! І постав правильні винні келихи. Таня прибрала свою простору квартиру, з’їздила до магазину та купила за списком усе для свята. Грошей пішло дуже багато, якщо чесно. Принесла додому величезні пакунки. Поклала все у холодильник. А потім зателефонувала Аркадію і попросила завести батьків у якесь інше місце. У ресторан чи готель, наприклад. Де подають гусей з яблуками, штрудель та французькі вина правильної температури. Все одно рибні ножі забула купити, вибач… Наречений Таню обсипав докорами і сказав багато образливих слів. Його можна зрозуміти, адже він побудував плани і дав Тані цілий день на підготовку. Може, він би навіть одружився з нею, якби батьки переконалися, що вона вміє добре готувати, чисто прибирати квартиру, чудово обслуговувати, гідно виглядати! От може, навіть одружився б. А тепер не одружується. Так він і сказав. Ось так одна дівчина мало не втратила своє щастя у Новий рік. Але вчасно схаменулась і пішла в гості до друзів. А потім полетіла до Парижа погуляти та розвіятися. А потім познайомилася з іншою людиною, з якою зустрічала наступний Новий рік. Автор: Анна Кір’янова