“Нехай не жаліє твоє серце, коли даватимеш” — повчальна історія про милостиню

“Нехай не жаліє твоє серце, коли даватимеш” — повчальна історія про милостиню

Ця історія трапилася дуже давно в одному англійському містечку. Жебрачка у дрантивому лахмітті ходила від хати до хати, не минаючи жодних дверей, і просила милостиню. Їй не надто щастило. Одні її лаяли, інші проганяли собаками, а хтось кидав у фартух кусні запліснявілого хліба і гнилу картоплю, аби лиш відчепилася. І тільки двоє стареньких, що жили в маленькій хатинці на краю міста, пустили бідолаху до свого дому і пригостили.

«Сідай, погрійся», — промовив дідусь, а його жінка в цей час розігрівала молоко і краяла хліб.

Коли жебрачка їла, старенькі ласкаво примовляли і потішали її.

Наступного дня до міста зненацька прибув королівський посланець. Він заходив до кожного дому і запрошував усіх на королівську учту.

Це викликало в містечку неабияке збентеження.

Пополудні всі родини, святково одягнені, з’явилися у замку.

Гостей посадили у великій залі — кожному було заздалегідь визначене місце — і слуги почали носити страви.

За мить по залі прошелестів невдоволений гомін. А все через те, що послужливі камердинери подавали гостям картопляне лушпиння, каміння та кусні хліба.

Лише в тарілки старенького подружжя, що сиділо в кутку, з великою люб’язністю накладали вишукані смачні наїдки.

Раптом до зали вбігла жінка, вбрана у жебраче лахміття. Усі заціпеніли.

«Сьогодні, — промовила вона, — я хочу почастувати вас тим, чим ви частували мене вчора».

Тоді скинула з себе жебраче шмаття і враз засяяли, виблискуючи, розкішні шати, оздоблені коштовним камінням.

Це була королева.

* * *

Одному багачеві вдалося ввійти до Раю. Насамперед він пробігся по місцевому ринку і одразу ж зорієнтувався, що ціни на ньому дуже низькі.

Чоловік перевірив вміст свого гаманця і почав вибирати найкрасивіші речі, які впадали йому в око.

Щоб розрахуватися, він вийняв велику пачку банкнот і подав ангелові-продавцеві.

Ангел увічливо посміхнувся і промовив:

– Вибачте, але ці гроші у нас не в обігу.

– Тобто як? – здивувався купець.

– У нас мають вартість лише ті гроші, які на землі були подаровані, – відповів ангел.

Уже сьогодні не забудь про гроші, які мають вартість у небі.

Джерело