Захворів – залишайся вдома!

Не шукай чоловіка, від чиїх дотиків у тебе мурашки по шкірі та метелики в животі. Шукай того, в чиїх обіймах ти відчуваєш себе як вдома. Не шукай того, хто високий, стильний і привабливий. Шукай того, хто відданий, з відкритим серцем і почуттям гідності. Не шукай того, хто вміє красиво говорити. Шукай того, чиї вчинки промовляють самі за себе. Не шукай чоловіка, який малює тобі красиві картинки майбутнього. Шукай того, хто втілює твої мрії в реальність. Не шукай того, хто віддає лише 5 або навіть 50 відсотків зусиль. Шукай того, хто не торгується. Не шукай чоловіка, якого ти повинна вмовляти зустрітися. Шукай того, хто жадібно ловить кожен момент з тобою. Не шукай того, хто грається з твоїм серцем. Шукай того, хто грає, щоб змусити тебе сміятися. Не шукай чоловіка, який ускладнює тобі життя. Шукай того, хто знає, що життя і без того складне. Джерело

Ще в початковій школі моїй дитині дали виготовити проєкт в парі з однією дівчинкою. Дочка одразу була незадоволена завданням і не захотіла працювати з тією однокласницею. Аргументувала донька тим, що вона неохайна й від неї відгонить неприємним запахом. Як виявилося, дитина росла у бідній сім’ї: мама виховувала їх сама. Ледь животіла й жила на одну зарплату з трьома дітьми. Мене зворушила ця історія, я й собі пригадала своє важке дитинство. Наші батьки гарували на трьох роботах, щоб забезпечити нам добре життя. Тож ми вирішили допомогти: зібрали продукти, одяг, інші речі й повезли за вказаною адресою. Те, що я побачила там, мене ошелешило: малесенька квартира нагадувала смітник. Гора немитого посуду в раковині, незастелене ліжко й брудна постіль, розкидані дитячі речі, неохайне взуття, бруд і нечистоти, навіть обірвані шпалери звисали зі стін. Мама, побачивши моє зніяковіння, пожалілася на брак коштів на ремонт, а безлад списала на малих дітей. Ми віддали всі речі й пішли собі. Хочу сказати одне: злидні – не причина безладу, а прикривання ним. Хоч ми теж жили бідно, доношували речі одні за одним, не мали грошей на дорогі меблі та ремонт, вдома завжди панував затишок. І мене не залишає думка: чому люди, які зубожіли, свідомо притягують до себе злидні? Минув час, моя дитина вже закінчує 11 клас, але ті люди досі проживають в таких умовах. Мама змирилася зі своїм станом, і, не бажаючи нічого змінити, застрягла у безвихідному стані. Вона, несвідомо, потягла за собою і своїх дітей. А діти вже стали жертвами “генетичних злиднів”. Хоча не нам їх судити. Як гадаєте, чи можемо ми змінити своє життя? Думкою чи ділом, але хоча б намагатися робити щось для кращого майбутнього! Діліться своїми думками в коментарях. Джерело

Скоро починається новий навчальний рік і я хочу попросити вас усіх про послугу. Сядьте з дитиною/дітками на 5 хвилин і поясніть їм, що бути дуже високим, низьким, повненьким, худим або будь-якого іншого кольору шкіри – це не смішно і не соромно. Або якщо учень носить одне й те саме взуття чи одяг щодня – це також не соромно і не смішно. Поясніть їм, що вживаний рюкзак несе ті ж мрії, що і новий. Будь ласка, навчіть їх не зневажати нікого через те, що вони “інші” через відсутність тих самих можливостей, які у всіх нас різні. Поясніть їм, що булінг/цькування – це боляче і що вони ходять до школи, щоб учитися, а не оцінювати. Кожна людина, як і ми з тобою, має однакову цінність. Освіта починається з виховання вдома! Автор невідомий

Перед смертю батько сказав своєму єдиному синові: “Ось годинник, який мені подарував твій дідусь. Йому майже 200 років. Перш ніж я дам його тобі, сходи у ювелірний магазин у центрі міста. Скажи їм, що я хочу продати його, і подивись, скільки вони тобі за нього запропонують”. Після відвідин ювелірного салону син сказав батьку: “Вони запропонували 150 доларів, тому що годинник дуже старий”. Тоді батько сказав: “Іди до ломбарду”. Сходивши у ломбард, син сказав: “Ломбард запропонував 10 доларів, тому що годинник виглядає дуже зношеними”. Батько попросив сина піти до музею і показати годинник там. Коли син повернувся з музею, він сказав батьку: “Куратор запропонував 500 000 доларів за цю дуже рідкісну річ, яку буде включено до їх дорогоцінної антикварної колекції”. На це батько відповів сину: “Я хотів, щоб ти знав – у правильному місці тебе оцінять правильно. Не знаходься у неправильному місці і не гнівайся, якщо тебе не цінують. Ті, хто знає твою цінність – берегтимуть і дорожитимуть тобою завжди. Не залишайся там, де тебе не цінують”. Джерело

Є самота, яку в народі називають «вінцем безшлюбності». А є така ситуація, коли шлюб неможливий. Це не самотність. Це гірше, бо страждань багато. Чому жінка обирає чоловіка, з яким шлюб неможливий? Жінка щоразу вибирає чоловіка, за якого не може вийти заміж. Або це одружена людина. Або чоловік не хоче одружуватися та мучить жінку. Або має такі проблеми, які роблять шлюб неможливим. Є самота, яку в народі називають «вінцем безшлюбності». А є така ситуація, коли шлюб неможливий. Це не самотність. Це гірше, бо страждань багато. Чому жінка обирає чоловіка, з яким шлюб неможливий? Тому що насправді вона не бажає створювати сім’ю. Підсвідомо не бажає цього. Заборона табу на особисте щастя є в підсвідомості. Виникає амбівалентність, двоїстість: жінка хоче щастя та сім’ю! Але внутрішня заборона, внутрішня програма не дали цього зробити. У глибині душі вона не хоче. І найлегше перенести це на партнера. Це не я не хочу заміж. Це не я не хочу сім’ї. Це партнер не хоче чи не може. Проблема у ньому! Ні, найчастіше – ні. Не хоче саме жінка, от і все. Причин безліч: поганий батько, дуже хороший батько, відсутність батька, безліч причин називають психологи. Але є інші, філософські причини. Найчастіше — така жінка має призначення в інших сферах життя. Є важлива місія, не пов’язана із сім’єю. Така жінка іноді просто не знає, хто вона; ціни собі не знає та живе у полоні стереотипів. І ще її постійно «довбають»: коли ж ти влаштуєш своє життя? Влаштувати своє життя – зрозуміти, хто ви. Що вас насправді вабить.Чому ви підсвідомо не хочете одружитися, завести сім’ю, жити як усі? Навіщо ви вибираєте свідомо «зламані» та «браковані» речі, саботуєте своє «жіноче щастя», як його інші називають? І ось варто іноді жінці зрозуміти, хто вона і чого насправді хоче, вона знаходить своє кохання. Свою людину. Але тільки після того, як зрозуміє своє призначення, свою місію; коли зізнається собі, що хоче заміж. І докладає зусиль, щоби заміж не вийти. А для цього потрібний невідповідний об’єкт, який не може стати чоловіком. Ситуації, що повторюються, в особистому житті можуть вказувати на небажання одружуватися і заводити сім’ю. І на важливу особисту місію у цьому світі. …Але ми живемо у полоні стереотипів. І жінку вчать “налагоджувати стосунки”, “вибирати правильного чоловіка”… А їй треба зрозуміти себе та себе реалізувати. Їй треба зрозуміти, у чому її місія. Але цього зазвичай не вчать «психологи». Тому що самі теж у полоні стереотипів. Автор – Анна Кір’янова

Жінка, яка стала «незручною» – це жінка, що розкрилася. Вона просто стала собою, слідуючи заклику своєї безмежної природи. Ця жінка любить і знає себе. Вона точно визначає, що їй потрібно, тому що знає чого хоче. Їй неможливо нав’язати чужу думку і чужу точку зору, і все інше, що не властиво її природі. Вона незручна для тих, хто залежний від шаблонів і стереотипів, хто прилип до свого его і обмежився ним. Справжня жінка зручна насамперед собі. Вона насолоджується собою і плекає себе. І це не егоїзм, а любов до себе, як до первозданної природи, де душа і дух перебувають у любові і гармонії. Така жінка, завжди наповнена, щаслива і задоволена. Любов задовольняється любов’ю. Жінка, яка любить себе, не тільки повноцінна, вона так само повно і проникливо любить все навколо себе – пробуджена і пробуджує до любові інших людей. © Eva Morgenstern

Як же прекрасна жінка, яка себе цінує, помічали? Саме цінує, а не оцінює і не клеїть на себе цінники. Жінка, яка не худне до відпустки, не проходить випадкові виснажливі детокс-марафони в інтернеті, а просто стежить за собою. Завжди. Жінка, яка не виснажує себе ревнощами, нічними думами, а просто назавжди залишає тих, хто періодично пропадає з її життя без попередження. Жінка, яка завжди зберігає спокій, тому що знає, що вона у себе одна. Жінка, яка завжди щаслива, тому що знає, що у неї всього одне життя. Або вона в ньому щаслива, або – а іншого не дано! © Автор невідомий

Вона вміє відрізняти правду від брехні, і знає, хто любить її, а хто просто імітує почуття. Вона все розуміє, але проте вірить, що може змінити людину на краще. Добра жінка легко знаходить любов у глибині своєї душі, й шукає справжніх, тривалих стосунків. Вона прагне знайти партнера, який стане її найкращим другом, який прийме її такою, яка вона є, і дозволить їй проявити свою любов так, як вона забажає. Така жінка не ставиться до стосунків як до гри та не маніпулює почуттями. Вона не позбавлена характеру, вона вміє прощати. Вона думає, що кожен заслуговує на другий шанс. Вона бачить в людях тільки найкраще і вважає, що кожен може помилятися. Кожен з нас робить те, за чим шкодує, але ми вчимося на своїх помилках. Будь-хто може розпочати своє життя з нуля. Хороша жінка в душі керується не правилами, а почуттям гуманності. Їй не потрібна людина, щоб говорити їй, якою вона має бути, тому що вона любить себе такою, яка вона є. Вона ставиться до своєї доброти як до благословення. Вона знає, що її доброта не завжди буде їй на користь, але вона впевнена, що, врешті-решт, ця риса характеру приведе її туди, де вона є. Ця жінка не буде залежати від думки інших людей. Вона знає, що її часто будуть неправильно розуміти або критикувати, але вона завжди відчуватиме себе на крок попереду всіх. Це завжди буде пов’язано з чимось духовним і глибоким. Вона буде довіряти Всесвіту і бачити щось прекрасне в будь-якій ситуації. Вона бачить красу болю і знаходить спосіб бути хорошою, навіть коли це буде важко. Вона вибере добро, навіть якщо зіткнеться з ворожим ставленням. Але це часто означає, що її добротою зловживатимуть. Тобто їй буде боляче. Але навіть це не робить жорстоким її серце. Джерело