Мудрий анекдот про те, від чого насправді втомлюються люди

Мудрий анекдот про те, від чого насправді втомлюються люди

Викликає якось увечері султан однієї близькосхідної держави візира і просить привести з гарему прекрасну Гюзель. Візир метушиться, біжить в гарем, по дорозі дає доручення слугам принести в опочивальню фрукти і напої.

В гаремі кличе євнухів, ті ведуть обрану дружину до султана. Султан довго насолоджується з прекрасною Гюзель, після чого задоволений викликає візира. Той прибігає. Султан заявляє, що треба б повторити, але вже з Амірою. Візир кидається в гарем, по дорозі знову роздає купу вказівок.

Ситуація повторюється кожну годину і так до ранку. В результаті рано вранці султан в черговий раз викликає візира. Візир ввалюється весь втомлений, забіганий. А султан сидить задоволений.

І візир запитує султана:

– Наймудріший, поясніть мені. Ви всю ніч займалися важкою фізичною працею і ні трохи не втомилися. А я всього лише бігав раз на годину по палацу, але так виснажився.

На що султан відповідає йому:

– Втомлюються не від роботи, втомлюються від метушні.

Джерело