Чоловіки, на жаль, не розуміють одну просту істину, – жінки до божевілля взаємні.
Жіноча сутність – рикошет. Ми так влаштовані.
Ми вбираємо ставлення чоловіка до себе на підшкірному, енергетичному рівні, – які вчинки чоловік заради нас робить, які говорить слова і чи збігаються ці слова з діями.
Згодом чоловік отримує бумеранг, який сам же і запустив, результат своєї ж власної поведінки, – жінку, яка виткана або з уваги, турботи, ніжності і тепла, якими він її балував, з часу і сил, які він в неї вкладав, з почуття надійності, захищенності, щастя і впевненості в ньому, які він їй давав.
Або ж з точністю до навпаки.
Бо жінка спочатку вбирає в себе енергію, яку в неї вкладає чоловік, а потім рикошетом, – повертає цю накопичену енергію назад. Це закон.
Таким чином, чоловік може перетворити свою жінку або на квітучий сад, в який він зможе прийти, щоб відпочити після важких випробувань і знайти умиротворення, віддушину і спокій, або в чіткий і жорсткий смертоносний механізм, який його доб’є контрольним пострілом в голову, перед цим переламавши самолюбство, а в деяких випадках і життя.
Ще раз, – жінка до божевілля взаємна.
Не злопам’ятна, не дріб’язкова, не мстива. Взаємна.
І якщо ви бачите перед собою ніжну, турботливу, спокійну, люблячу і віддану жінку, значить ви, – істинний чоловік.
Якщо ж перед вами холоднокровна, байдужа жінка, яка одного разу переступить через вас і піде, навіть не обернувшись, значить в минулому ви дуже сильно “постаралися”, а ліміт жіночого вибачення і терпіння вичерпано назавжди. Пам’ятайте.
Дивлячись на свою жінку, ви дивитеся на себе. Вона є відображенням вашої поведінки, вашого виховання, ваших вчинків і вашого ставлення до неї.
Тому не вимагайте того, чого не можете віддати самі.
© Лія Русс