“Бабуся – це найміцніший бастіон беззастережної любові”… Текст, від якого стає тепліше…

“Бабуся – це найміцніший бастіон беззастережної любові”… Текст, від якого стає тепліше…

“Зранених школою дітей віддають на реабілітацію до бабусь.

Тримісячна терапія котами, полуницею, запопадливою турботою, молоком, борщами і смаколиками.

Прогулянки між травами, геліотерапія, іпотерапія, апітерапія, запахотерапія і ще з добрий десяток терапій, котрі затягують подряпини шкільної екзистенції на ніжних шкірах дітлахів.

Секрет бабиного методу, як професійного психоаналітика, у регресії в дитинство.

Вони віднімають 5 років від реального віку дитини і поводяться з ними відповідно. 15-річний підліток стає десятирічкою, а 8-річний – дошкільнятком.

– Васильку, зіш зупки трошки. На ше чайочку. Загріти?

Не совайся на табуретці, бо впадеш.

Чекай, я тобі виберу кісточки з м’яса.

Бабці оточують дітей безумовною любов’ю у три шари, без оглядки на виховання та іншу педагогіку. І на малих бахурах всьо заживає як на собаці.

Бо бабця – це найміцніший бастіон беззастережної любові”.

Володимир Гевко

Джерело