Одна з наймиліших історій, яка піднімає настрій. Обов’язково прочитайте!

Одна з наймиліших історій, яка піднімає настрій. Обов’язково прочитайте!

– Тату! Таааат… ми з Вовою одружуємося.

– Таак, Вова значить. І де ви жити будете?

– У нас.

– Нормально. Свого житла у нього, значить, немає.

– Так, у нас багато місця.

– Ну так, аж три кімнати, і одну з них ти пропонуєш Вові віддати. А машина у нього є?

– Машина? Машини немає.

– Ось як! І машини немає. Ні квартири, ні машини. І навіщо він тобі такий потрібен – без квартири і без машини? Возити тебе на чому буде? Ти ж любиш на машині кататися. Може, передумаєш заміж за цього Вову виходити?

– Не передумаю, Вова хороший.

– У тебе всі хороші. Що ж в ньому хорошого?

– Він мене на гойдалці гойдає.

– Чуєш, Юля, у Аріни наречений Вова, і він гойдає нашу дочку на гойдалці. Жити збираються у нас. Про батьків запитати ще не встиг, скоріше за все Аріна сама ще не знає, хто там тато і мама.

Юля вийшла з кухні, розв’язуючи фартух. – Як? Тепер вже Вова? Минулого тижня був Максим. Щось ти швидко женихів міняєш.

– Ми посварилися з Максимом, він мені не дав на гойдалці погойдатися.

– Зрозуміло, значить, ви через гойдалку посварилися, – тато Міша виглядав цілком серйозним, коли спілкувався з донькою, все-таки перейшла в старшу групу дитячого саду.

Мама Юля з розумінням подивилася на Аріну: – Правильно, донечко, навіщо тобі такий наречений. Вже краще Вова …

Аріна відчула підтримку, заплескала в долоні: – Ура! Вова у нас буде жити!

– Для початку давай запитаємо у Вовиних батьків, – запропонував тато Міша.

Аріна задумалася.

– Ну що, наречена, часу багато, пішли спати, завтра в садок, – покликала мама.

– У-ууу, не хочу.

– А треба, а то будеш завтра сонна і Вові не сподобається.

Аріна слухняно йде в дитячу кімнату.

Міша і Юля переглянулися. – Як добре, – посміхається Юля, – поки маленька, такі турботи дріб’язкові у Аріни: подумаєш, щотижня новий наречений. І ніяких проблем. Хороший час!

Міша сміється: – Треба завтра познайомитися з Вовою, все-таки дочку на гойдалках качає. Вони заглянули в дитячу кімнату: Аріна вже була в ліжку і чекала, коли тато і мама поцілують її на ніч. Золотий час, який в цьому віці навіть не відчуваєш.

Автор: Тетяна Вікторова